З настанням весни прокидається природа. Люди поспішають у ліси та парки, щоб насолодитись цією красою, що прокинулася від зимової сплячки , і не здогадуються, що наражаються на небезпеку укусу кліщів. Ареал розповсюдження кліщів досить широкий – від садово-паркової до лісової зони.
У квітні й травні кліщі, що перезимували, дуже активні. Найнебезпечнішими ділянками території є чагарники, сухостій, висока трава, по яких кліщ пересувається вертикально, знизу вгору. Ці комахи мають здатність відчувати теплокровних тварин, в т. ч. і людину.
Кліщі можуть прикріпитись до будь-якої частини тіла, але частіше,проповзши вгору швидко і непомітно, прикріплюються до шиї, в складках шкіри в області талії. З моменту заповзання до присмоктування кліща проходить близько 2 годин. Вони можуть переповзти на людину навіть з принесених з лісу квітів та гілок. Укус кліща безболісний, тому що разом зі слиною він вводить у ранку анестезуючу речовину і тільки через кілька годин виникає відчуття болю.
Ці кровоссальні «хижаки» є природними зберігачами і переносниками збудників хвороб, які відносяться до природно-вогнищевих інфекційних захворювань, зокрема: кліщового вірусного енцефаліту, хвороби Лайма, іксодоріккетсіозів, лихоманки Ку, омської геморагічної лихоманки.
У Кіровоградській області природних вогнищ кліщового вірусного енцефаліту не зареєстровано. Необхідно знати і пам’ятати, що природні вогнища цього захворювання є в Криму (Сімферопольський, Білогірський, Бахчисарайський, Судакський райони, Велика Ялта), Волинській області, в Сибіру і на Далекому Сході. З метою профілактики цього захворювання особам, які від’їжджають в небезпечні місцевості з кліщового вірусного енцефаліту, рекомендується зробити профілактичні щеплення.