Управління охорони здоров'я Кiровоградської мiської ради

Станом на 01 квітня 2024 року на галузь охорони здоров’я міста Кропивницького на 2023 рік по загальному фонду затверджено з усіма уточненнями обсяг видатків у сумі 89 012,8 тис. грн, у тому числі:

- кошти Кропивницької міської територіальної громади у сумі 89 012,8 тис. грн.

На січень-березень 2024 року затверджені бюджетні призначення на загальну суму 24 386,4 тис. грн.

Профінансовано галузь охорони здоров’я міста Кропивницького за І квартал 2024 року на загальну суму 20 413,7 тис. грн, що становить 83,7 % до плану на січень-березень 2024 року.

Використано коштів місцевого бюджету за І квартал 2024 року по загальному фонду на суму 20 043,9 тис. грн.

Видатки загального фонду спрямовано на:

оплату праці з нарахуваннями – 675,7 тис. грн (3,4 %);

придбання медикаментів та перев’язувальних матеріалів – 1 288,4 тис. грн (6,4 %);

придбання продуктів харчування – 35,9 тис. грн (0,2 %);

оплату енергоносіїв та комунальних послуг – 15 783,9 тис. грн (78,7 %);

відшкодування витрат, пов’язаних з відпуском лікарських засобів за рецептами лікарів безоплатно і на пільгових умовах громадянам, які мають на це право відповідно до законодавства, пільгове зубопротезування – 2 070,0 тис. грн (10,3 %);

інші видатки (податки та збори) – 190,0 тис. грн. (1,0 %).

За інформацією Центру громадського здоров’я щороку навесні із настанням тепла і пробудженням рослин активізуються іксодові кліщі. Ці небезпечні для людей і тварин істоти найбільш активні у квітні–червні та серпні–жовтні.

Зустріти кліща можна не тільки в лісі, парку чи сквері, а й на будь-якому газоні. Найчастіше вони сидять у траві, на висоті 20–60 см, і лише зрідка потрапляють на невисокі кущові рослини.

Іксодові кліщі можуть переносити збудників небезпечних захворювань людини і тварин, зокрема, кліщового енцефаліту, бореліозу (хвороба Лайма), а також хвороби Міямото. Збудники потрапляють у наш організм під час присмоктування кліща.

Як держава планує залучити їх до ринку праці?

А ви знаєте, що в Україні понад 2,7 млн людей з інвалідністю? І лише 16% із них мають роботу.

Невже так мало фахівців хочуть працювати? Певно, що ні. Одна із причин, що зупиняє людину з інвалідністю податися на вакансію - це відсутність належних умов для роботи.

За інформацією Громадської організації «Доступно UA» більшість пошуківців з інвалідністю навіть не розглядають оголошення, якщо там не вказано, що роботодавець готовий взяти такого фахівця на роботу.

Роботодавець же, зі свого боку, часто не готовий створити інклюзивні умови. Адже побоюється додаткових фінансових витрат, або йому банально бракує знань про те, як облаштувати робоче місце для такого працівника.

Але давайте розвіювати ці стереотипи.

Як залучити фахівців з інвалідністю до ринку праці?

У серпні 2023 року Міністерство економіки разом із Державною службою зайнятості запровадили програму, за якою роботодавець, який працевлаштував людину з інвалідністю та підготував для неї робоче місце, має можливість отримати компенсацію вартості облаштування такого місця.

Про які суми йдеться? Це до 106,5 тис. грн якщо ми говоримо про осіб з інвалідністю І групи та до 71 тис. грн - за облаштування робочих місць для людей з інвалідністю ІІ групи.

До Всесвітнього тижня імунізації, який проходить в останній день квітня розповідаємо про календар щеплень.

Український календар профілактичних щеплень передбачає вакцинацію від 10 захворювань: туберкульозу, гепатиту B, правця, дифтерії, кору, епідемічного паротиту, краснухи, кашлюку, поліомієліту, гемофільної інфекції [1].

Усі щеплення за календарем можна зробити безоплатно у педіатра чи сімейного лікаря. Вакцинація дітей, старших п’яти років, і дорослих від COVID-19 поки не входить до календаря, але вона також безоплатна.

Важливо дотримуватися календаря щеплень, щоб забезпечити найкращий імунний захист. Намагайтеся вакцинуватися вчасно, а пропущені щеплення надолужуйте якнайшвидше.

Сьогодні країну захищають понад 45 тисяч жінок-військослужбовиць, 4 тисячі з них — у боях нарівні з чоловіками. Ще 13 тисяч українок мають статус учасниць бойових дій.

Жінки рятують життя, мінують та розміновують, керують підрозділами, нищать ворога і повертаються додому ветеранками. Їхній досвід вартий поваги і вони так само потребують нашої підтримки у відновленні.

Зібрали коротку пам’ятку про взаємодію з ветеранками та контакти фондів і організацій, які можуть допомогти психологічно, фізично чи юридично.

Стрес — це реакція організму на чинники, які потенційно загрожують фізичному та психічному здоров'ю людини.

Під час війни багато людей переживають травматичні події. Внаслідок цього може виникати гостра реакція на стрес. Гострий стресовий розлад — це тимчасовий розлад, який розвивається у відповідь на незвичайний фізичний або психічний стрес.

За даними ЕСОЗ, у 2024 році діагноз «гостра реакція на стрес» встановлено 2 964 українцям. У 2023 році такий діагноз було встановлено 4 289 пацієнтам.

Симптоматично стрес (як і стресовий розлад) появляється таким чином [1]:

· Фізичні реакції: труднощі зі сном, напруга, втома, тахікардія, болі, розлади шлунково-кишкового тракту (ШКТ).

· Емоційні реакції: гнів, тривога, оніміння, сором, порожнеча, зниження здатності відчувати задоволення та ін.

· Когнітивні реакції: кошмари, погана концентрація уваги, нерішучість, занепокоєння.

· Міжособистісні реакції: недовіра, дратівливість, проблеми на роботі, у школі.