Управління охорони здоров'я Кiровоградської мiської ради

Гіпертонія або її інша назваартеріальна гіпертензія — це захворювання серцево-судинної системи, що проявляється систематичним підвищенням артеріального тиску.

Артеріальну гіпертензію діагностують у разі постійного підвищенні рівня артеріального тиску (АТ):

·більше 140 мм рт. ст. (систолічний АТ);

·більше 90 мм рт. ст. (діастолічний АТ).

Підвищений артеріальний тиск без належного лікування може призвести до інфаркту, інсульту, ниркової чи серцевої недостатності, погіршення зору та інших ускладнень. Навіть помірне підвищення АТ пов’язане зі зменшенням очікуваної тривалості життя.

До 40% хворих на артеріальну гіпертензію не підозрюють у себе недугу, бо часто ця хвороба має безсимптомний перебіг.

Щоб виявити АГ, необхідно знати її ознаки, регулярно вимірювати тиск і спостерігати за власним станом.

Причини АГ

Артеріальна гіпертензія розвивається внаслідок дії як генетичних механізмів, так і екзогенних факторів — надмірного вживання солі, психоемоційного стресу, ожиріння.

В Україні зростає тривожна тенденція: 45% молоді віком 18–29 років вже вживають тютюнові чи нікотинові вироби. Такі результати показало дослідження Київського інституту соціології в рамках регулярного Омнібусу. Це суттєве зростання порівняно з минулим роком (33%). Молодь курить не лише сигарети, а й ТВЕНи (тютюнові вироби для електронного нагрівання або ж стіки), електронні сигарети та кальяни.

Індустрія змінює форму, але не мету

Традиційне куріння втрачає популярність через доведені ризики. У відповідь тютюнові компанії створили «інноваційні» продукти й замінили слова: «куріння» на «нагрівання», «сигарети» на «стіки», «залежність» на «відповідальний вибір». Проте суть залишилась — це залежність і шкода здоров’ю.

Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) наголошує, що на сьогодні не існує жодних доказів того, що ТВЕНи менш шкідливі, ніж традиційні сигарети.

Пастки для молоді:

·Ілюзія «меншої шкоди»: дослідження спростовують твердження, що ТВЕНи безпечніші, ніж традиційні сигарети. Молодь вірить у міф про «зниження ризику» — і ризикує стати залежною.

Вірусний гепатит А (хвороба Боткіна, хвороба брудних рук, жовтуха) - це гостре інфекційне захворювання вірусної етіології, що характеризується переважним ураженням печінки, пожовтінням шкірних покривів та інтоксикацією організму.

Вірус гепатиту А передається переважно фекально-оральним шляхом, тобто через забруднену їжу, воду, контакт із зараженою особою, предмети побуту та брудні руки, недотримання правил особистої гігієни

Поширення вірусу відбувається переважно в теплий період року. Інкубаційний період гепатиту А становить 14–28 днів. Симптоми можуть включати:

· Підвищення температури тіла.

· Загальну слабкість та втома.

· Втрата апетиту.

· Біль у животі.

· Важкість у правому підребер’ї.

· Нудота, блювання.

· Діарея.

· Потемніння сечі, світлий кал.

· Жовтяницю (жовтушність шкіри та слизових оболонок).

30.05.2025 року пройшло учбово-тренувальне заняття з медичним персоналом КНП «Центральна міська лікарня» Кропивницької міської ради» при виявленні хворого на холеру

Метою даного навчання було:

·Перевірити реальність, оперативність, конкретність планів організації протиепідемічних заходів при виявленні хворого холерою.

·Визначити рівень теоретичних знань медичних працівників.

·Перевірити протиепідемічну готовність госпітальної і лабораторної баз, забезпеченість устаткуванням.

На навчанні були присутні: представники керівництва обласної військової адміністрації, Департаменту охорони здоров’я Кіровоградської ОВА, ДУ «Кіровоградський ОЦКПХ МОЗ», КНП «Кіровоградський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф у Кіровоградській області КОР», лікарі КІЗів, медичні директори закладів охорони здоров’я міста, журналісти.

Медичний персонал холерного шпиталю був підготовлений на достатньому рівні для проведення карантинних заходів при виявленні хворих на холеру, має достатній рівень теоретичних знань, госпітальна та лабораторна база готова до роботи на випадок госпіталізації хворих на холеру та забезпечена необхідним устаткуванням.

Нагадаємо: холера — це гостра кишкова інфекція, що виникає після вживання харчових продуктів або води, заражених бактерієюVibrio cholerae. Холера передається фекально-оральним шляхом від людини до людини, частіше у разі вживання забрудненої води, овочів, фруктів, під час купання у відкритих водоймах, а також через їжу і побутові контакти. Без належного лікування холера може призвести до зневоднення та смерті.

В Україні за перші три місяці 2025 року на кір захворіли 472 людини, що у понад 20 разів більше за аналогічний період торік. Про це повідомляє Центр громадського здоров’я МОЗ у Фейсбуці

Що таке кір?

Кір – це гостра інфекційна хвороба, що викликається вірусом з родини параміксовірусів. Кір є одним з найзаразніших захворювань в світі, що може призводити до серйозних ускладнень. У випадку контакту з вірусом кору захворіє 9 з 10 людей, що не мають імунітету проти хвороби.

Небезпека кору полягає у тому, що передається це захворювання дуже швидко: для інфікування не потрібен навіть безпосередній контакт із людиною-носієм. Достатньо просто побувати у кімнаті, з якої нещодавно вийшла хвора людина, адже вірус циркулює в приміщенні ще протягом 2 годин після того, як його залишив хворий. Також підступність захворювання в тому, що приблизно у третини захворілих спостерігаються різноманітні ускладнення, починаючи від пневмонії і закінчуючи міокардитом (запаленням серцевого м’яза) та енцефалітом (запаленням головного мозку). Особливо складно протікає захворювання у маленьких дітей. У середні віки кір часто називали «дитячою чумою».

Вперше в Україні, з 19 травня по 25 травня під егідою Міністерства культури і стратегічних комунікацій спільно з Мінрозвитку і Радницею уповноваженою Президента України з питань безбар’єрності на виконання плану заходів на 2025-2026 роки з реалізації Національної стратегії із створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року проводиться Національний тиждень безбарʼєрності. Ініціаторкою впровадження політики безбар’єрності в України є Перша Леді Олена Зеленська.

В рамках Національного тижня безбар’єрності 23 травня 2025 року в м. Кропивницькому відбулася виїзна нарада та інспектування безбар’єрного маршруту стаціонару №1 КНП «Центральна міська лікарня» КМР. На заході за участі заступника міського голови Сергія Колодяжного, начальника управління охорони здоров’я Оксани Макарук, керівників закладів охорони здоров’я міста та голови міської організації інвалідів «Сила духу» Олександр Переверзєв було проінспектовано безбар'єрність медичного простору за всіма напрямами та його доступність для пацієнта, вивчення кращих практик впровадження безбар'єрності.

 

 

У сучасному суспільстві доступність медичних послуг для кожного пацієнта є ключовим показником ефективності системи охорони здоров’я. 21 травня відбулася нарада управління охорони здоров'я Кропивницької міської ради з керівниками закладів охорони здоров’я, присвячена питанням безбар’єрності та рівного доступу до медичних послуг.

На нараді значну увагу приділено Національній стратегії безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року, яка визначає комплексний підхід до забезпечення доступності для всіх громадян, незалежно від фізичних, інформаційних чи соціальних бар’єрів.

Обговорено основні завдання та заходи створення безбар’єрного простору у сфері охорони здоров'я, зокрема:

-продовження фізичної адаптації існуючих будівель закладів;

-розвиток системи медичної реабілітації;

-забезпечення надання психологічної допомоги;

-розвиток системи надання послуг раннього вручання;

-підвищення рівня цифрової та інформаційної доступності тощо.

Також розглянуто оновлений Порядок проведення моніторингу та оцінки ступеня безбар’єрності, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 18 березня 2025 року № 311.

За результатами наради окреслено ключові напрями роботи та визначено практичні кроки для реалізації принципів безбар’єрності та інклюзивності у сфері охорони здоров’я.

Захід проведений в межах Національного тижня безбар’єрності, який уперше в Україні ініційовано Міністерством культури та стратегічних комунікацій спільно з Міністерством розвитку громад та територій та Радницею уповноваженою Президента України з питань безбар’єрності. Ініціаторкою впровадження політики безбар’єрності в Україні є Перша леді Олена Зеленська.

📢 Безбар’єрна медицина – це реальність, яку створюємо разом

 

Переглянути