Управління охорони здоров'я Кiровоградської мiської ради

Чи відомо Вам, що знання правил кібербезпеки — цеголовний інструмент у захисті пацієнтів та їх конфіденційної інформації?

Кібербезпека — це захищеність комп’ютерних інформаційних пристроїв та систем від несанкціонованого доступу, що забезпечує конфіденційність, цілісність та доступність інформації.

Чому необхідно дотримуватись правил кібербезпеки в медичному закладі?

Сфера охорони здоровʼя — одна із лідерів у світі за зростанням кількості кібератак. Витоки даних у медичній сфері найдорожчі — у середньому вони обходились медичним закладам західних країн у $10 млн (дані CHECK POINT RESEARCH (CPR) TEAM за 2022 рік).

Електронна система охорони здоровʼя зберігає та обробляє медичні дані мільйонів українських пацієнтів. Вона надійно захищена. Персональні та медичні дані українців зберігаються в реєстрах у центральній базі даних, для них створено систему захисту інформації. Відповідальність за захист окремих медичних інформаційних систем несуть їхні розробники. Однак і медичні заклади відповідають за виконання передбачених угодою із МІС вимог щодо безпечної експлуатації цих систем.

Сказ – особливо небезпечне інфекційне захворювання вірусної етіології, яке уражає центральну нервову систему тварин і людини, закінчується летально. Сказ не лікується!

Джерелом інфекції сказу тварин є хворі тварини, які виділяють вірус сказу зі слиною та передають здоровим тваринам або людині через укуси, подряпини або контакт з відкритими ранами. Найчастіше це: дикі м’ясоїдні тварини, такі як червоний лис, вовк, єнотовидний собака, кажани; безпритульні та домашні тварини - собаки, коти, які не були вакциновані та контактували з хворими тваринами. Особливо небезпечними є тварини на стадії клінічного прояву сказу, коли у них спостерігаються підвищена агресивність, слинотеча та порушення координації.

Це захворювання є однією з найактуальніших проблем 2025 року для області, зважаючи на значне поширення сказу серед диких і домашніх тварин. Основним резервуаром збудника сказу є червона лисиця, чисельність якої за останні роки суттєво зросла.

Щороку в останню неділю жовтня українці переходять на зимовий (осінній) час — переводять годинники на годину назад. Здавалося б, лише 60 хвилин, але навіть така зміна може вплинути на самопочуття, сон і працездатність. Особливо гостро це відчувають люди із хронічними захворюваннями, діти, літні люди та ті, хто має напружений графік роботи.

Як реагує організм на зміну часу

Людський організм живе за внутрішнім біологічним годинником. Він регулює цикли сну, обміну речовин, рівень гормонів і навіть тиск. Переведення годинника змушує ці ритми адаптуватися — і на це може піти від кількох днів до тижня.

Типові симптоми під час адаптації:

· відчуття втоми, сонливості або, навпаки, безсоння;

· коливання артеріального тиску;

· зниження концентрації уваги;

· дратівливість або апатія.

Як мінімізувати негативний вплив

Лікарі радять не ігнорувати цей період і допомогти організму м’яко адаптуватися.

1. Почніть готуватися заздалегідь.

За кілька днів до переведення годинника намагайтеся лягати спати і прокидатися на 10–15 хвилин пізніше. Це допоможе зменшити стрес для організму.

Щороку 15 жовтня світ відзначає День боротьби з раком молочної залози — недугою, яка залишається найпоширенішим онкологічним захворюванням серед жінок у всьому світі. Цей день покликаний привернути увагу до важливості ранньої діагностики, своєчасного лікування та психологічної підтримки жінок, які зіткнулися з діагнозом.

Рак молочної залози — це не вирок

За словами онкологів, при виявленні захворювання на ранніх стадіях ймовірність повного одужання сягає понад 90%. Саме тому регулярні профілактичні огляди та самообстеження є надзвичайно важливими.

Лікарі нагадують:

Жінкам до 40 років рекомендовано проходити профілактичний огляд у мамолога щонайменше раз на рік.

Після 40 років необхідно робити мамографію кожні два роки, або частіше — за рекомендацією лікаря.

Самообстеження грудей бажано проводити щомісяця, у перші дні після менструації.