Управління охорони здоров'я Кiровоградської мiської ради

Всесвітній день боротьби зі СНІДом вперше відзначався 1 грудня 1988 року з ініціативи Всесвітньої організації охорони здоров'я, після того, як на зустрічі міністрів охорони здоров'я всіх країн прозвучав заклик до соціальної терпимості і розширення обміну інформацією щодо ВІЛ/СНІД.

ВІЛ-інфекція – це соціально небезпечне інфекційне захворювання, що розвивається внаслідок інфікування вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ), довготривалого переживання (персистенції) ВІЛ в лімфоцитах, макрофагах та клітинах нервової тканини. Хвороба характеризується прогресуючою дисфункцією імунної, нервової, лімфатичної та інших систем організму. Відповідно до сучасних уявлень ВІЛ-інфекція відноситься до невиліковних хвороб, має тривалий хронічний перебіг і, в разі відсутності ефективної терапії, закінчується смертю хворого.

На сьогодні ВІЛ-інфекція поширена по країнам усіх континентів і її поширення в світі носить назву пандемії ВІЛ/СНІДу, а в Україні розвивається епідемія ВІЛ/СНІДу. В країні зареєстровано понад 170 тис. ВІЛ-інфікованих, але за підрахунками експертів про свій ВІЛ-статус знає лише третина інфікованих; загальна кількість людей, які живуть з ВІЛ в Україні, сягає 377600.

На ранніх стадіях рак виліковний. Вчасне виявлення хвороби, підвищує шанси на успішне лікування та рятує життя.

Програма медичних гарантій дає можливість кожному громадянину України безоплатно проходити профілактичні обстеження на онкологічні захворювання у будь-якому з 840 медичних закладів, незалежно від місця свого проживання чи реєстрації.

Рання діагностика найпоширеніших онкозахворювань є пріоритетним напрямком у Програмі медичних гарантій і включає безоплатні послуги з досліджень на рак за шістьма пакетами:

·"Мамографія”

·"Гістероскопія”

·"Езофагогастродуоденоскопія”

·"Колоноскопія”

·"Цистоскопія”

·"Бронхоскопія”

Підставою для проходження діагностичних досліджень з раннього виявлення новоутворень є електронне направлення, яке видає сімейний або лікуючий лікар, або досягнення пацієнтом певного віку. Для мамографії та колоноскопії - це вік від 40 років, а для цистоскопії, езофагогастродуоденоскопії, гістероскопії, бронхоскопії - від 50 років.

26 листопада відзначають Всесвітній день боротьби з ожирінням, що визнано найсерйознішим хронічним захворюванням. Мета цього дня підвищення уваги до проблеми ожиріння та сприяння профілактики цієї хвороби.

Ожиріння є однією з найбільш поширених проблем здоров’я у всьому світі. Надмірна вага та ожиріння визначаються як аномальні й зайві жирові відкладення, які можуть завдати шкоди здоров’ю.

Індекс маси тіла (ІМТ) — просте відношення ваги до зростання, часто використовується для класифікації ожиріння та надмірної ваги. Індекс розраховується як відношення ваги тіла в кілограмах до квадрата зросту в метрах (кг/м 2).

За визначенням ВООЗ:

• ІМТ більше або дорівнює 25 – надлишкова маса тіла;
• ІМТ більше або дорівнює 30 – ожиріння.

ІМТ є найбільш зручною мірою оцінки рівня ожиріння і надмірної ваги у населення, оскільки він однаковий для обох статей і для всіх вікових категорій дорослих. ІМТ слід вважати приблизними критерієм, тому що він може не відповідати однаковою мірою вгодованості у різних індивідуумів. Чим більше ІМТ, тим більше збільшується ризик неінфекційних захворювань.

Щороку з 18 до 24 листопада відзначають Всесвітній тиждень правильного використання антибіотиків для підвищення обізнаності людей про проблему антимікробної резистентності.

Що таке антимікробна резистентність?

Антимікробна резистентність або АМР — це явище природної чи набутої стійкості мікроорганізмів (бактерій, вірусів, грибів, паразитів) до антимікробних препаратів. АМР ускладнює лікування від інфекцій та підвищує ризик поширення захворювань, розвитку ускладнень, інвалідізації та смерті. Також збільшується вартість лікування від хвороб, спричинених стійкими до антимікробних препаратів збудниками.

За даними дослідження ВООЗ у 87 країнах, понад 50% небезпечних інфекцій стають резистентними до лікування антибіотиками. Стійкість бактерій до 2050 року може призводити до 10 мільйонів смертей щороку, якщо антибактеріальні препарати втратять свою ефективність.

Звідки беруться резистентні бактерії

Основна причина розвитку АМР – неправильне використання антибіотиків внаслідок:

- самолікування;

- передчасного припинення прописаного курсу антибіотикотерапії;

- недотримання лікарями стандартів лікування.

14 листопада традиційно відзначається Всесвітній день боротьби з цукровим діабетом, і увагу всього світу зосереджено на питаннях діагностики та запобіганню цьому захворюванню.

Цукровий діабет – це хронічне захворювання, при якому підшлункова залоза не виробляє достатньої кількості інсуліну чи організм не може ефективно використовувати вироблений інсулін. Понад 1 000 000 людей передчасно помирає в Європі саме через цукровий діабет 2 типу.

Гірка хвороба із солодкою назвою є основною причиною ниркової недостатності, значно підвищує ризик виникнення виразок на ногах, їх інфікування та в кінцевому результаті – ампутації та є причиною 1% випадків сліпоти. У людей, що страждають на цукровий діабет, в 2-3 рази вищий ризик розвитку інфаркту та інсульту.

Є три основні типи цукрового діабету:

Цукровий діабет 1 типу, інсулінозалежний.Виникає, коли організм не виробляє достатньо інсуліну, щоби поглинати цукор (глюкозу) зі спожитої їжі, і не може перетворити його на енергію. Є хронічним станом.

Цукровий діабет 2 типу. Виникає, коли організм не виробляє або не використовує інсулін повною мірою. Це найпоширеніший тип цукрового діабету.

Гестаційний діабет. Його діагностують у період вагітності. Хоча він може спостерігатися і протягом певного часу після народження дитини.

Причини виникнення цукрового діабету 1 типу вивчені недостатньо, тому запобігти захворюванню майже неможливо. Водночас, достеменно відомо, що більшість випадків цукрового діабету 2 типу пов’язані з надлишком ваги та браком фізичної активності. Йому можна запобігти у 80% випадків.

Окрім того, що цукровий діабет поширена проблема – в Україні він займає 3-тє місце за поширеністю після серцево-судинних захворювань та онкології, його перебіг часто є безсимптомним, що дуже ускладнює діагностику та лікування.

Сьогодні, у Всесвітній день боротьби із пневмонією, нагадуємо про серйозність цього захворювання.

Прості кроки, які може зробити кожен із нас, допоможуть уникнути запалення легень у себе чи своєї дитини, адже цю хворобу досить легко діагностувати.

Пневмонія, або запалення легень,— це форма гострої респіраторної інфекції, що вражає передусім альвеоли (мікропухирці, основний функціональний елемент легень).

У здорової людини альвеоли наповнені повітрям, а у хворого на пневмонію в альвеолах накопичуються слиз та рідина, що ускладнюють газообмін і зумовлюють біль під час дихання.

Хворий на пневмонію потребує якнайшвидшої діагностики та стаціонарного лікування у спеціалізованих медичних установах.

Причини пневмонії

Головні збудники пневмонії — бактерії, віруси, грибки та деякі найпростіші мікроорганізми. Зокрема, розвиток бактеріальної пневмонії у дітей найчастіше зумовлюють пневмококи (Streptococcus Pneumoniaе) та гемофільна паличка типу Б (Haemophilus Influenzae Type B, Hib). А найпоширеніша причина вірусної пневмонії — респіраторно-синцитіальна вірусна інфекція (гостра вірусна хвороба з групи ГРВІ).

Також можливий розвиток запалення легень через уживання деяких медичних препаратів, унаслідок автоімунних захворювань тощо.

Це захворювання, що викликається вірусами грипу. Віруси грипу інфікують носову порожнину, верхні дихальні шляхи, глотку та легені. Грип легко поширюється та може призвести до серйозних захворювань, особливо у маленьких дітей, літніх людей, вагітних та осіб з хронічними захворюваннями (наприклад, астмою чи діабетом).

Які симптоми грипу?
Симптоми грипу можуть включати:

·лихоманку або озноб з першого дня захворювання, що продовжується 3-4 дні

·кашель

·біль в горлі

·закладеність носу чи виділення з носу

·головний біль

·біль у м’язах

·втомлюваність

·блювоту та/чи діарею (ці симптоми частіше спостерігаються в дітей, аніж в дорослих)

В більшості випадків процес одужання займає від кількох днів до двох тижнів.

Мета цього дня — привернути увагу населення до проблем, пов’язаних із судинно-мозковими захворюваннями. День було засновано Всесвітньою організацією боротьби з інсультом.

За офіційною статистикою, в Україні цереброваскулярні захворювання є причиною смертності № 2 (100 000–110 000 смертей, близько 14% усіх померлих). Щороку стається 100 000–110 000 інсультів (понад третина з них — у людей працездатного віку), 30–40% хворих на інсульт помирають упродовж перших 30 днів і до 50% — протягом року від початку захворювання; 20–40% хворих, що вижили, стають залежними від сторонньої допомоги (12,5% первинної інвалідності) і лише близько 10% повертаються до повноцінного життя.

Чи відомо вам, щоінсульт:

• можна попередити у 80% випадків;
• у 30% випадків призводить до смерті;
• у понад 50% випадків призводить до інвалідизації;
• вбиває близько половини тих, хто його переніс, протягом наступних п’яти років.