Встановлення особистих кордонів не
ознака егоїзму. Це акт турботи про себе, який робить нас сильнішими та
впевненішими в собі.
Це як поставити знак «Тут діють власні правила» на двері свого внутрішнього світу, щоб захистити свою унікальність, зберегти себе від емоційного виснаження та побудувати здорові відносини з іншими.
Внутрішній критик або ж самокритика інколи не
дає нам нормально жити. Бо хто, як не ми, найкраще, найдеструктивніше
себе покритикує, правда?
Більше розповіли про самокритику і як з цим жити.
У такі моменти нам усім страшно. Але
діти особливо вразливі.
Вони можуть стресувати вже тому, що не розуміють, що відбувається.
Тут знадобиться наша спокійна поведінка. Вона допоможе знизити тривогу у дитини і зберегти емоційний стан у нормі.
Алгоритми з нашої каруселі теж стануть у пригоді батькам.
Зібрали поради психологині Світлана Ройз, що можна сказати дітям, які бояться гучних звуків та вибухів.
Якщо
комунікація з деякими людьми здається тобі нестерпною і виснажливою, то, може,
тобі не здається? Можливо, ти маєш справу з людиною з токсичною поведінкою.
Часто люди можуть поводитися токсично через виховання чи життєвий досвід і не знають здорових способів боротьби з власним стресом. Саме тому, щоб відновити рівновагу та нормалізувати власний емоційний стан, вони намагаються вилити негатив на людей із власного оточення, чим можуть їх ранити.
То що робити? Як комунікувати з такою людиною? Ось кілька стратегій:
не мовчати, якщо поведінка цієї людини неприємна тобі, адже відповідальність за наші кордони лежить насамперед на нас;
установити жорсткіші межі;
контролювати реакції та дії у відповідь на вчинки таких людей;
зосередитися на собі та власних цінностях.
У випадках, коли такі підходи не працюють, спробуй звернутися за допомогою до фахівця з психічного здоров’я. Або відпусти таку людину та припини спілкування взагалі.
Постійно переймаючись і годинами
сперечаючись про переїзд, ти можеш тільки погіршити свій моральний стан і
стосунки з близькими людьми, що перебувають поблизу лінії бойових дій.
Про те, як налагодити спілкування і підтримати їх (та не нашкодити собі), розповіли в каруселі.
«Просто розслабся та не хвилюйся так!»
Ці слова точно не допоможуть тобі заспокоїтися, коли підкрадається сезон іспитів.
Краще скористайся базовими порадами для турботи про себе з нашої каруселі.
Перевірено: прості речі працюють найефективніше.
А поки ти вчишся і піклуєшся про себе, ми шукаємо способи, як інтегрувати компонент ментального здоров’я в систему освіти. Тому недавно взяли участь у спільному заході з освітянами — у співпраці з Міністерством освіти і науки України та Координаційним центром КМУ / Mental Health UA.
Більше про івент читай на сторінці Координаційного центру у Facebook
У День вишиванки хочемо
нагадати, наскільки важливо мати відчуття спільності та підтримки у складні
моменти. Нехай вишиванка буде символом наших сили, єдності й незламності!
Публікувати чи не публікувати відео з
відпочинку А фото сніданку, одразу після нічного обстрілу.
Добре, якщо ти ставиш собі ці запитання. І ось чому: наша відкритість у соцмережах під час війни має значення більше, ніж будь-коли. Часто вона може бути корисною та опорною для інших.
А як ти думаєш, що доречно і не дуже публікувати сьогодні в соцмережах?
Джерело: Ти як?
Сьогодні країну
захищають понад 45 тисяч жінок-військослужбовиць, 4 тисячі з них — у боях
нарівні з чоловіками. Ще 13 тисяч українок мають статус учасниць бойових дій.
Жінки рятують життя, мінують та розміновують, керують підрозділами, нищать ворога і повертаються додому ветеранками. Їхній досвід вартий поваги і вони так само потребують нашої підтримки у відновленні.
Зібрали коротку пам’ятку про взаємодію з ветеранками та контакти фондів і організацій, які можуть допомогти психологічно, фізично чи юридично.
У вигляді календаря