Управління охорони здоров'я Кiровоградської мiської ради

За інформацією Міністерства охорони здоров’я 1 червня в Україні посилився епідемічний нагляд за холерою.

Холера — це гостра діарейна інфекція, що виникає після вживання харчових продуктів або води, заражених бактерією Vibrio cholerae О1 або О139. Інфекція передається фекально-оральним шляхом через забруднену воду, їжу та побутові контакти. Без належного лікування холера може призвести до зневоднення та смерті.

Безперервний епідеміологічний нагляд за холерою триває впродовж року, але з 1 червня до 1 жовтня починається посилений епідемічний сезон спостереження.

«З 1 червня в Україні особливо важкі або складні випадки гострих кишкових інфекцій будуть додатково тестуватися на наявність холери. Центри контролю та профілактики хвороб реалізують комплексні плани реагування та діагностики підозр, працюють оперативні протиепідемічні та дезінфекційні бригади. Медзаклади для госпіталізації пацієнтів з підозрою на холеру мають незнижувальний запас лікарських засобів — антибіотиків, регідратаційних розчинів, дезінфектантів. Це дозволяє своєчасно виявити підозри на холеру та забезпечити системний контроль за епідситуацією на рівні країни» , — зазначає заступник міністра, головний державний санітарний лікар України Ігор Кузін.

Їжа — основний фактор здоров’я людини, оскільки клітинам, з яких складається наше тіло, для функціонування і зростання необхідні поживні речовини, а вони надходять в організм тільки з їжею. Продукти харчування забезпечують нас енергією, необхідними вітамінами, а інколи навіть можуть стати ліками. Безсумнівно, однак, що треба харчуватися тільки якісними продуктами. Особливо важливо це в підлітковому віці, коли організм росте і розвивається. Проте все це можливо лише за однієї умови — їжа передусім має бути безпечною, тобто не повинна містити шкідливих бактерій, пестицидів чи інших сторонніх домішок. При цьому, за даними підрахунків ООН, 600 мільйонів людей щороку хворіють після вживання недоброякісних продуктів і 3 мільйони з них помирають. Майже 40% захворювань харчового походження припадає на дітей віком до 5 років.

Для того, щоб максимально донести інформацію та відповідальність щодо безпеки їжі до урядів, виробників та самих споживачів, ООН встановила Всесвітній день безпеки харчових продуктів (World Food Safety Day) , який Організація об’єднаних націй (ООН) запровадила щорічно відзначати 7 червня, щоб привернути увагу до проблем, пов’язаних із харчуванням населення та якістю продуктів.

Куріння у наш час перетворилося у масову «епідемію», яка завдає значної шкоди здоров’ю. Куріння називають чумою, а цигарку – смертоносною зброєю, винайденою в мирних цілях. Особливого розмаху набуло паління серед молоді.

Всесвітня організація охорони здоров’я в 1988 році оголосила 31 травня Всесвітнім днем без тютюну. Перед світовою спільнотою було поставлено завдання – домогтися того, щоб в XXI столітті проблема тютюнопаління зникла. XXI століття настало, але проблема не зникла. Боротьба з нікотином триває. У березні 2006 року Верховна Рада України ратифікувала Рамкову конвенцію ВООЗ з боротьби проти тютюну. Конвенція зобов’язує учасників вживати конкретних заходів, спрямованих на боротьбу з цим явищем.

Кинути палити нелегко. Відомо, що нікотин викликає сильну залежність, і всі ми знаємо людей, які спробували кинути, але всього лише через кілька місяців знову почали курити. Це є загальною проблемою, тому що збільшення числа тих, хто кинув палити, є ключовим елементом зниження прогнозованого тягаря викликаних тютюном смертей протягом найближчого двадцятиріччя.

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я в світі від причин, пов’язаних з курінням, щорічно передчасно вмирають більше, ніж від дорожньо-транспортних пригод, вживання наркотиків, або від СНІДу. Смертність від раку легенів у курців у 20 разів вище, ніж у некурців.

У людському організмі немає жодного органа, на який згубно б не вплинуло паління. Так, 98 % раку гортані – у курців, рак легенів у більше, ніж 90 % випадків спричинює паління. 15-20 % інших онкологічних захворювань також виникають через паління.

У літній період частішають випадки спалахів гострих кишкових інфекцій та харчових отруєнь. Підвищена температура навколишнього середовища сприяє поширенню збудників, які викликають захворювання на кишкові інфекції такі як сальмонела, кишкова паличка, ротавіруси тощо.

Існують три шляхи передачі гострих кишкових інфекцій: харчовий, водний і контактно-побутовий.

Основний шлях передачі збудників інфекцій - харчовий, коли зараження відбувається через споживані продукти харчування і приготовлені з них страви, а також овочі та фрукти, забруднені мікроорганізмами і вжиті в їжу без достатньої гігієнічної і термічної обробки.

Характерними ознаками кишкової інфекції є:

·слабкість;

·головний біль;

·блювання;

·болі в животі;

·підвищення температури;

·пронос.

За інформацією Міністерства охорони здоров’я України сказ – це вірусна, смертельна інфекція, розвитку якої у людини можна запобігти, якщо своєчасно провести вакцинацію. Людям вірус сказу зазвичай передається під час укусу заражених тварин, при чому у більшості випадків джерело інфікування – собаки та коти (як безпритульні, так і не вакциновані домашні). Вакцинацію тварин проводять фахівці ветеринарної медицини Держпродспоживслужби.

У системі охорони здоров’я на рівні медзакладів кожної області визначені центри антирабічної допомоги: вони забезпечені вакцинами, лікарі центрів надають медичну допомогу пацієнтам, які звертаються в разі укусів, подряпин, ослинень тваринами; проводять первинну обробку; призначають та проводять курс антирабічних щеплень в разі необхідності.

На теперішній час з перших днів повномасштабної війни в Україні через зростання великої кількості постраждалих донорство крові –один з простих способів врятувати людське життя, адже одна донація крові може допомогти трьом людям.

Чим Корисна здача донорської крові?

Приблизно 8% ваги людини припадає на кров (орієнтовно 5,5 літрів), і втрата хоча б половини є смертельно небезпечною. Тому допустимий розмір донації, при якому доросла людина не відчуватиме шкоди, становить 300-450 мл за раз. Ці незаперечні правила безпеки при переливаннях застосовуються давно, проте, чи корисно здавати кров, медики дізнались не відразу.

Дослідивши стан здоров’я регулярних донорів, та порівнявши його з групою однолітків, які жодного разу не здавали кров, лікарі здивувались несподіваним відкриттям. З’ясувалось, що донори в середньому на 5 років живуть довше, рідше страждають серцево-судинними захворюваннями та легше переносять застуди.

Вчені пояснили причину довгого життя донорів: донації активують систему кровотворення й стимулюють імунітет. Тому люди, які віддають свою кров на благо інших, і самі отримують додаткові роки активного життя.

Меланома шкіри — це злоякісна ракова пухлина та одне з найбільш небезпечних онкозахворювань, яке вражає життєво важливі органи (головний мозок, легені, кістки).

За інформацією Націоанльної служби здоров’я України в Україні 21289пацієнтів зі встановленим діагнозом меланоми за даними ЕСОЗ. З них 2397 — пацієнти, яким діагноз меланоми було встановлено вперше в цьому році.

До чинників ризику виникнення меланоми належать:

• множинні сонячні опіки впродовж життя, наявність передракових станів та немеланомних раків шкіри, імуносупресивних станів (трансплантація внутрішніх органів та гемопоетичних клітин, ВІЛ/СНІД);
• вплив природного та штучного ультрафіолетового випромінювання, зокрема використання соляріїв.
• генетична схильність;
• чоловіча стать;
• вік старше 50 років;

12 травня Україна разом з усім світом відзначає Міжнародний день медичної сестри. Ця професія є незамінною в медичній системі. Тому, в цей день, від щирого серця вітаємо всіх медичних сестер. Дякуємо за самовіддану працю і високий професіоналізм. Ви робите життя людей кращим, допомагаєте нам бути здоровішими і щасливішими.

Особливо актуальна та значуща ця професія є в період війни, адже саме Ви, перебуваючи на передовій чи в тилу першими надаєте медичну допомогу пораненим військовослужбовцям чи мирним жителям, постраждалим від агресії ворога, рятуючи не лише людські життя, а й душі. Ваш внесок у Перемогу неоцінимий, потребує великої мужності, стійкості духу, хоробрості.

Бажаємо успіхів та натхнення в такій нелегкій праці, терпіння, уважного і відповідального ставлення до своєї справи. Легкості в руках, ясності в голові, вдячних пацієнтів! Від усієї душі зичемо міцного здоров’я, сімейних гараздів, щастя, благополуччя та мирного неба над головою.

За інформацією Центру громадського здоров’я МОЗ України та НСЗУ вже 20-й рік поспіль у перший вівторок травня організаціями GINA (Global Initiative for Asthma) та ВООЗ відзначається всесвітній день боротьби з астмою для привернення уваги до цієї недуги та підвищення обізнаності про астму.

Що ж таке астма?

Астма є хронічним захворюванням, для якого характерні періодичні напади задишки та свистячого дихання, тяжкість та частота яких можуть різнитися в різних людей. Симптоми можуть виникати декілька разів на день або тиждень, у деяких людей стан може погіршитись під час фізичної активності та вночі. Астма є одним із найбільш розповсюджених хронічних захворювань серед дітей. За даними ВООЗ, від неї страждає 235 мільйонів людей у світі.

Симптоми астми, що повторюються, часто призводять до безсоння, відчуття стомленості, зниження активності, як наслідок – зниження відвідуваності навчальних закладів та працездатності.

Фактори ризику – що провокує приступи астми?

Незважаючи на те, що основні причини астми іще повністю не з’ясовані, найбільш вагомими факторами ризику виникнення астми є поєднання генетичної схильності та дії таких факторів навколишнього середовища, як:

·алергени в приміщенні (наприклад, кліщі в домашньому пилу в постільній білизні, килимах та м’яких меблях, шерсть домашніх тварин);

·вуличні алергени (наприклад, пилок рослин та цвіль грибів);