Інсульт — це гострий стан, під час якого вражаються кровоносні судини головного мозку. Інсульт виникає, коли судина, по якій кров'ю переноситься кисень і поживні речовини, блокується тромбом ("бляшкою”) або розривається. Коли це відбувається, частина мозку не може отримати з кров’ю постачання кисню та поживних речовин і як наслідок починається смерть його клітин. Інсульт може призвести до інвалідності та у деяких випадках — смерті.
Деякі стани підвищують ризик виникнення інсульту, зокрема:
●високий артеріальний тиск;
●високий рівень холестерину;
●порушення серцевого ритму;
●надлишкова вага;
●цукровий діабет;
●надмірні стреси.
Правда: Усі хворі з інсультом якомога швидше мають бути доправлені до лікарні, де можуть отримати необхідну допомогу. Ситуації, коли перевезення в умовах "швидкої" може погіршити стан здоров'я пацієнта, трапляються дуже рідко. Якщо пацієнт знаходиться у погано оснащеній лікарні, слід порівняти ризики транспортування і ризики лікування у лікарні, де немає належних ресурсів (спеціалісти, томограф, лабораторія тощо).
-Міф: Якщо прояви інсульту швидко минули, подальше лікування не потрібне
Правда: Усім пацієнтам, які перенесли інсульт, необхідні консультація лікаря-невролога і обстеження, що дозволить зрозуміти причину того, що сталося, а також – необхідне лікування та профілактику під наглядом сімейного лікаря. Тільки таким чином можна зменшити ризик повторного інсульту на 50-80%.
-Міф: Що більше крапельниць, то краще лікування
Своєчасна допомога хворому з інсультом у перші години має принципове значення і значно підвищує шанси на успішне лікування та одужання.Інсульт — це небезпечне порушення мозкового кровообігу, яке вимагає невідкладного лікування, тому при перших ознаках інсульту необхідно викликати швидку (103) або – за крайньої необхідності – самостійно доставити пацієнта у лікарню. Знання базових правил першої домедичної допомоги теж може відіграти важливу роль у збереженні життя та здоров’я постраждалого.
Після виклику "швидкої” варто:
-заспокоїти постраждалого і пояснити, що допомога буде надана
-дотримуватись вказівок диспетчера швидкої допомоги
-надати постраждалому максимально зручного для нього положення (рекомендовано – підвищене положення голови 15-30 градусів)
- забезпечити постійний нагляд до приїзду бригади екстреної медичної допомоги
- при погіршенні стану постраждалого повторно здійснити виклик екстреної медичної допомоги
-за можливості, зібрати у постраждалого максимально можливу кількість інформації (наприклад, стосовно точного часу погіршення стану, можливих обставин, які з цим пов’язані, наявних захворювань). Всю отриману інформацію передати працівникам бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги або диспетчеру прийому виклику.
Програма медичних гарантій продовжує працювати навіть під час війни. Пацієнти, як і раніше, можуть отримувати пр безоплатно медичну допомогу, за яку сплачує держава.
Українці, які – через бойові дії – змушені були переїхати в інші регіони країни, можуть отримати необхідну їм медичну допомогу в медичних закладах за місцем фактичного перебування, місце реєстрації пацієнта не має значення.
Нагадуємо, серед безоплатних послуг, які гарантовані пацієнту з інсультом чи підозрою на нього:
- первинний огляд,
- термінова комп’ютерна томографія або магнітно-резонансна томографія,
- лабораторні та інструментальні дослідження.
Також до безоплатного пакета входять:
- тромболітична терапія включно з необхідними ліками,
- ендоваскулярне лікування (малоінвазивна хірургія судин головного мозку),
- нейрохірургічна допомога,
- ліки з Нацпереліку,
- медичні вироби, які централізовано купують Медзакупівлі України.