Наголошувалося також, що від 12 до 14 млн. жителів країни хворіють на серцево-судинні хвороби, понад 1 млн. українців страждають від онкологічних захворювань, більше 1,1 млн. осіб хворіють на цукровий діабет, при цьому майже 200 тис. з них є інсулінозалежними. Сучасний рівень смертності українських чоловіків від ішемічної хвороби серця майже утричі перевищує відповідний показник смертності чоловіків у розвинутих країнах. Рівень смертності українських чоловіків працездатного віку від злоякісних новоутворень на 40%, ав жінок – на 20% вище, ніж у розвинених країнах. При цьому більш як 80% у структурі причин смертності населення держави належить саме серцево-судинним та онкологічних захворюванням.
Такий стан справ визначається багатьма факторами:
·Складною економічною ситуацією у державі;
·Низьким порівняно з країнами Європи рівнем добробуту населення;
·Складною екологічною ситуацією;
·Значним поширенням серед українців шкідливих звичок,відсутністю у суспільстві культу здорового способу життя;
·Низькою якістю медичного обслуговування та нерівністю громадян у доступі до послуг охорони здоров’я.
При цьому одними з визначальних причин низької якості медичного обслуговування та нерівності громадян у доступі до послуг охорони здоров’я є застаріла, неефективна модель фінансування системи охорони здоров’я та хронічний фінансовий дефіцит у галузі.
Негативний вплив дефіциту фінансування на стан справ у зазначеній сфері значно посилюється також вкрай неефективним використанням наявних у галузі коштів, значною диспропорцією у розподілі фінансів між первинною та спеціалізованою медичною допомогою.
Якщо у розвинутих європейських країнах на потреби сектору первинної медичної допомоги (на рівні якого починається й закінчується до 75-80% усіх контактів пацієнтів з системою медичного обслуговування) виділяється 25-30% від загального обсягу фінансових ресурсів охорони здоров’я, то в Україні ця частка становить менше 15% від загального обсягу фінансових ресурсів охорони здоров’я.
У той же час, в Україні до 60% випадків госпіталізації особливо на рівні районних та міських лікарень, є необґрунтованими, - тобто адекватна допомога пацієнтам, які необґрунтовано госпіталізуються до лікарень може й повинна надаватися на рівні первинної допомоги або в закладах соціального забезпечення та догляду.
Враховуючи вищевикладене, держава має забезпечити проведення всеосяжної комплексної реформи системи охорони здоров’я в цілому та системи медичного обслуговування населення як її найважливішої невід’ємної складової зокрема.
Запровадження такої реформи передбачено в ініційованій Президентом України Програмі економічних реформ на 2010–2014 рр. «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава» (блок «Реформа медичного обслуговування»).
Основні концептуальні напрями реформування системи охорони здоров’я визначені Законом України «Про внесення змін до Основ законодавства України про охорону здоров’я щодо удосконалення надання медичної допомоги» від 07.07.2011 р., № 3611-VI, та Указом Президента України від 12.03.2013 № 128/2013 «Про Національний план дій на 2013 рік щодо впровадження Програми економічних реформ на 2010-2014 роки «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава».
Головна мета реформування – покращання здоров’я населення, забезпечення рівного доступу до медичних послуг відповідної якості.
Реформа передбачає насамперед організаційно – структурну перебудову галузі в цілому і має бути спрямована на поліпшення якості та доступності медичного обслуговування населення, підвищення ефективності державного фінансування охорони здоров’я, створення стимулів для здорового способу життя населення. Не повинна погіршити умови реалізації гарантованих Конституцією України прав громадян на охорону здоров’я та медичну допомогу. У процесі реформування системи медичного обслуговування мова йде не про закриття державних та комунальних закладів охорони здоров’я з метою економії бюджетних ресурсів, а про перепрофілювання їх діяльності відповідно до реальних потреб населення.
Загальнодержавною стратегією реформування галузі передбачено, що для підвищення доступності медичної допомоги населенню, необхідно провести чітке структурне розмежування первинного, вторинного і третинного рівнів медичної допомоги, створення центрів первинної медичної (медико-санітарної) допомоги, високо спеціалізованих центрів, та їхнього ресурсного забезпечення; подальший розвиток інституту сімейної медицини на основі зміцнення ролі первинної ланки охорони здоров’я.
Заходи з удосконалення галузі невід’ємно пов’язані з фінансово-економічною перебудовою системи охорони здоров’я, що включає перерозподіл ресурсів між закладами первинного, вторинного та третинного рівнів надання медичної допомоги; концентрацію бюджетних коштів для надання первинної медико-санітарної допомоги, включаючи невідкладну - на міському рівні, на надання вторинної (стаціонарної), третинної та екстреної медичної допомоги – на обласному рівні.
За словами Р.Богатирьової реформування розпочали з базисних елементів: первинної та екстреної меддопомоги. Протягом 2011-2012 років в пілотних регіонах майже повністю створена мережа закладів первинної медицини. В 2012 році сформовано 167 центрів медико-санітарної допомоги, для оснащення амбулаторій цих центрів держава виділила 327 мільйонів гривень. Там, де запрацювали нові, належним чином оснащені та забезпечені кадрами амбулаторії, спостерігається збільшення кількості звернень з профілактичною метою на 17 відсотків і зменшення викликів екстреної медичної допомоги на 15 відсотків. Зменшується кількість госпіталізованих хворих саме за рахунок профілактичної спрямованості роботи.
Досвід створення центрів первинної медико-санітарної допомоги в 2013 році буде поширено і на інші регіони,- до кінця 2013 року заплановано створити 548 центрів первинної медико-санітарної допомоги, для чого у непілотних регіонах на 2013 рік потрібна сума 1 мільярд гривень.
Перспективний розвиток закладів охорони здоров’я комунальної власності м.Кіровограда в цілому пов’язується з визначеними загальнодержавними напрямками реформування сфери охорони здоров’я в країні та викладено в Плані заходів щодо удосконалення галузі охорони здоров’я в місті Кіровограді на 2013 - 2015 роки, який затверджено рішенням виконкому.
Першим завданням перспективного плану розвитку медичної галузі м. Кіровограда на 2013 р. є модернізація мережі закладів охорони здоров'я шляхом проведення чіткого розмежування первинної та вторинної медичної допомоги, створення на базі існуючих закладів охорони здоров’я комунальної власності міста 2 Центрів первинної медико-санітарної допомоги (на базі 5-ї поліклініки та АЗПСМ) з розгалуженою мережею лікувально-профілактичних підрозділів – сімейних амбулаторій. З цією метою розроблений та винесений на розгляд сесії Кіровоградської міської ради проект рішення про перепрофілювання даних закладів у ЦПМСД.
В цих закладах медичну допомогу будуть надавати лікарі терапевти, педіатри, сімейні лікарі, які мають змогу комплексно оцінювати стан здоров’я пацієнтів (всієї родини) та ефективно призначати лікування, враховуючи індивідуальні особливості кожного, надавати первинну багатопрофільну медичну допомогу, контролювати виконання призначених процедур, у разі потреби, організовувати консультування вузькими спеціалістами та призначати лабораторні обстеження, організовувати профілактичні щеплення, займатися профілактикою сезонних, спадкових захворювань. Сімейна медицина забезпечить якісною та кваліфікованою медичною допомогою усе населення за територіальним принципом, стане більш доступною та ближчою для кожного пацієнта. Ці нововведення будуть впроваджуватись поступово.
Чисельний склад існуючої мережі закладів охорони здоров’я м. Кіровограда залишається незмінним, територіально всі медичні працівники залишаються на своїх місцях, змінюється тільки підпорядкування, доступність до медичної допомоги для мешканців міста не змінюється, в деяких випадках навіть покращуються (зменшується відстань до медичного закладу).
Для утримання Центрів первинної медико – санітарної допомоги, приведення їх у належний санітарно – технічний стан, придбання необхідного медичного обладнання та автотранспорту будуть залучені додаткові кошти державного та місцевих бюджетів.
Важливим завданням є поступова перепідготовка лікарів за спеціальністю «загальна практика сімейна медицина».
З метою стимулювання праці сімейних лікарів програмою місцевих стимулів передбачається надання муніципальних надбавок, забезпечення житлом, перепідготовка лікарів за спеціальністю «загальна практика – сімейна медицина».
Проводиться активна роз’яснювальна робота та обговорення з громадськістю, медичними працівниками, депутатським корпусом стосовно реалізації реформ в місті.
Очікуваним результатом реалізації Плану заходів щодо удосконалення галузі охорони здоров’я в місті Кіровограді на 2013 – 2015 р. є покращення стану здоров’я та продовження життя населення шляхом приведення у відповідність до потреб населення якості медичного обслуговування та забезпечення рівного й справедливого доступу усіх громадян до медичних послуг, гідної оплати праці медичних працівників.
Начальник управління охорони здоров’я О.Макарук
