На сьогодні є нагальною потреба реформування галузі. Нераціональна організація первинної допомоги та її недостатнє фінансування призвели до втрати комплексності та поступовості у наданні медичної допомоги, формальному підході до профілактичної роботи та диспансеризації. Як наслідок спостерігається пізнє виявлення тяжких хвороб та ускладнень хронічних захворювань, зокрема серцево – судинних та онкологічних захворювань, що призводить до високих рівней первинної інвалідності та смертності населення, а також зумовлює надмірну потребу у дороговартісному спеціалізованому лікуванні.
Дане питання обговорювалось на парламентських слуханнях на тему: «Сучасний стан, шляхи і перспективи реформи у сфері охорони здоров’я України», які відбулися 5 червня 2013 року.
Учасники слухань зазначали, зокрема, що за станом здоров’я громадян Україна посідає одне з найнижчих рейтингових місць у Європейському регіоні. Українці мають значно коротшу, ніж громадяни розвинених європейських країн, середню тривалість життя. Вже більше як два десятиліття Україна переживає глибоку демографічну кризу, внаслідок якої чисельність населення держави скоротилася з 52 млн. до 45,6 млн. осіб. За цілою низкою позицій для України характерні значно вищі, ніж у розвинених європейських країнах, показники захворюваності та смертності. Зокрема, це стосується таких соціально значущих хвороб, як хвороби серця та судин, онкологічні хвороби, туберкульоз, ВІЛ-інфекція / СНІД тощо.
