Управління охорони здоров'я Кiровоградської мiської ради

28 квітня 2017 набув чинності Наказ МОЗ України № 1422 від 29 грудня 2016 р., який дозволяє українським лікарям використовувати у своїй роботі міжнародні клінічні протоколи. Нижче подаємо першу частину інструкції-роз’яснення щодо впровадження нових клінічних протоколів.

Що таке клінічна настанова та клінічний протокол?

Відповідно до Основ законодавства України про охорону здоров’я, клінічний протокол – уніфікований документ, який визначає вимоги до діагностичних, лікувальних, профілактичних та реабілітаційних методів надання медичної допомоги та їх послідовність;
Відповідно до наказу МОЗ № 751 від 28.09.2012 року, клінічна настанова – документ, що містить систематизовані положення стосовно медичної та медико-соціальної допомоги, розроблені з використанням методології доказової медицини на основі підтвердження їх надійності та доведеності, і має на меті надання допомоги лікарю і пацієнту в прийнятті раціонального рішення в різних клінічних ситуаціях.
Клінічний протокол та клінічна настанова за своєю суттю є документами, що містять вимоги та рекомендації до методів надання медичної допомоги.

Грип - це гостре інфекційне захворювання з можливістю тяжких ускладнень та ризиком смерті. На даний час домінують віруси А (Н3N2), а в окремих тяжких випадках виявляються віруси А (НІNІ), а також віруси грипу В.

Грип має симптоми, схожі з іншими гострими респіраторними вірусними інфекціями, але є набагато небезпечнішим. Тому перші ж симптоми ГРВІ вимагають особливої уваги.

Найчастішим ускладненням грипу є пневмонія, яка іноді може лише за 4-5 днів призвести до смерті хворого. Серцева недостатність також нерідко розвивається внаслідок ускладнень грипу.

«Грип дуже легко передається від людини до людини повітряно- крапельним шляхом - коли хвора людина кашляє, чхає чи просто розмовляє. У зоні зараження перебувають усі в радіусі 2 метрів навколо хворого. Хвора людина навіть із легкою формою грипу становить небезпеку для оточуючих протягом всього періоду прояву симптомів - це, в середньому, 7 днів», - наголошує Міський позаштатний терапевт управління охорони здоров’я Олена Баранова.

Громадські активісти, які наразі реалізують у Кропивницькому проект «Залучення громадськості до роботи в госпітальних радах: від відкритості до ефективності», матимуть право дорадчого голосу в роботі Кропивницької госпітальної ради, тобто надаватимуть свої пропозиції щодо розвитку госпітального округу і братимуть участь у засіданнях госпітальної ради. 

У рамках проекту його ініціатори планують підготувати пул активістів, які будуть долучені до роботи госпітальних рад з правом дорадчого голосу. Таким чином вони ланують вирішити проблему відсутності громадськості у складі госпітальних рад трьох округів області. Ініціатори проекту та підготовлені активісти зможуть долучитись і до роботи Кропивницького госпітального округу, про що публічно заявила начальник управління охорони здоров'я Оксана Макарук під час спільнох перс-конференції з громадськими активістами. 

За її словами, найближчим часом має відбутись перше засідання кропивницької госпітальної ради після її утворення. У порядку денному - вивчення нормативної бази, яка регулює роботу госпітальних округів. У подальшому - аналіз демографічної ситуації на територіях, вивчення ситуації з кадровим забезпеченням, матеріальною базою, потужностями лікувальних закладів та розробка плану розвитку округу на найближчі 5 років.

Обсяг благодійних внесків, що отримали торік лікувально-профілактичні заклади Кропивницького, склав 23,137 млн грн. Про це під час звітної прес-конференції прозвітувала начальниця управління охорони здоров'я Оксана Макарук.

Як пояснила посадовиця, отримання й облік благодійних внесків медичними закладами здійснюються відповідно до постанови Кабінету Міністрів від 4 серпня 2000 р. N 1222 "Про затвердження Порядку отримання благодійних (добровільних) внесків і пожертв від юридичних та фізичних осіб бюджетними установами і закладами освіти, охорони здоров'я, соціального захисту, культури, науки, спорту та фізичного виховання для потреб їх фінансування". Благодійні внески пацієнтів заклади можуть витрачати на покращення надання допомоги хворим, на вирішення господарських питань та закупівлю дрібного обладнання.

Так, 6,171 млн грн з усього обсягу отриманих внесків міські комунальні заклади спрямували на закупівлю медикаментів. Близько 4,5 млн грн були використані на закупівлю недороговартісного обладнання (вартістю до 6 тис грн), меблі та поточні витрати, такі як оплата інтернету чи телефонного зв'язку. Останні витрати закладів, відзначила Оксана Макарук, взагалі не фінансуються з бюджету і лежать на плечах головлікарів медичних установ.

Керівниця управління охорони здоров'я Міської ради м. Кропивницького Оксана Макарук відзвітувала перед журналістами про роботу медичної галузі у 2017 році. За її словами, минулий рік відзначився успіхами і новаціями, адже вдалося зберегти й удосконалити мережу медичних закладів, запровадити роботу за новими стратегіями та започаткувати роботу нових програм.

Коротко і в цифрах про роботу галузі у 2017 році пропонуємо прочитати далі.

У мережі системи охорони здоров'я Кропивницького працює 14 лікувально-профілактичних закладів. Завдяки проведеній торік роботі, вдалось відкрити нові відділення, яких бракувало для надання якісної допомоги пацієнтам - інсультне та гемодіалізне відділення, об'єднати два пологових будинків у міський перинатальний центр ІІ рівня та відкрити новий заклад - Міську лікарню № 2 ім. Св. Анни.

У медичних закладах міста працює 2 099 медичних працівників, серед яких 605 - лікарі, 1494 - середній медичний персонал. На первинній ланці працює 138 лікарів, 81 з яких - сімейні лікарі, які можуть надавати допомогу цілим родинам. Укомплектованість первинної ланки лікарями становить 72 %.

Загальний фонд галузі торік склав 291,4 млн грн, що на 98 млн грн більше від видатків для галузі на 2016 рік. 61,7 млн грн із загальної суми складали кошти міського бюджету.

Близько 83 % усіх коштів (232,3 мн грн) було витрачено на зарплати медпрацівникам, 22,6 млн грн - на енергоносії, 10,1 млн грн - на медикаменти, 4,9 млн грн - харчування пацієнтів у стаціонарних відділеннях, 13 млн грн - на закупівлю нового обладнання для закладів, більше 12 млн грн - на капітальні ремонти у медзакладах.

Керівництво міста й управління охорони здоров’я, депутати міської ради та представники Громадської ради при кропивницькому виконкомі стали ревізорами у їдальнях лікувальних закладів і перевірили наскільки смачно годують пацієнтів стаціонарних відділеннях міста. Дегустацію страв провели у Дитячій міській лікарні, Центральній міській лікарні, Кіровоградській міській лікарні швидкої медичної допомоги та міському перинатальному центрі.

Харчування пацієнтів у стаціонарах відбувається відповідно до Наказу Міністерства охорони здоров’я України 29.10.2013 № 931, яким затверджено Порядок організації системи лікувального харчування хворих у закладах охорони здоров’я. При прийомі пацієнтів до закладу їм вимірюють індекс маси тіла, відповідно до якого ділять на три групи за харчовим статусом: хворі з гіпотрофією, нормотрофією та гіпертрофією. У залежності від статусу та призначеного лікарями дієтичного харчування, норм харчування на одного хворого на день, що також затверджені вказаним порядком, у закладах і формують щоденні меню, підбираючи їх під окремі категорії хворих. Окрім того завдяки Комплексній програмі підтримки Учасників АТО в східних областях України та членів їх сімей на 2017-2019 роки, що була затверджена рішенням Кіровоградської міської ради № 755 від 17 січня 2017 року, усі заклади отримують додаткове фінансування на покращене харчування для військових, які брали участь у боях на сході, та їхніх родин. Цьогоріч з урахуванням видатків цієї програми та цільової медичної субвенції на харчування пацієнтів у стаціонарних відділеннях медзакладів у бюджеті Кропивницького передбачили 4,213 млн грн. У 2017 році на ці потреби з міського бюджету було витрачено 4,939 млн грн, однак сума була більшою тільки завдяки додатковому виділенню коштів, що торік лобіювали міські обранці.

У зв’язку з небезпечністю хвороби та низьким рівнем охоплення щепленнями в Україні, МОЗ рекомендує вакцинацію для дітей і ревакцинацію для дорослих. Для лікування дифтерії в Україні наявна протидифтерійна сироватка.

Єдиний спосіб захиститися від дифтерії і попередити розвиток небезпечних ускладнень – вакцинація для дітей і ревакцинація для дорослих (кожні 10 років).

Під час епідемії дифтерії в Україні з 1991-го до 1998-го року, спричиненої низьким охопленням дітей вакцинацією та відсутністю ревакцинації дорослих, на дифтерію захворіли близько 20 тисяч людей, 696 з них померли.

Нагадуємо, що вакцинація від дифтерії призначена не лише дітям, а і дорослим.

В Україні щеплення від дифтерії дітям можна зробити безоплатно цільноклітинною вакциною проти кашлюку, дифтерії та правцю АКДП, яка забезпечує найкращий захист. Також наявна безкоштовна вакцина для профілактики дифтерії та правця АДП та вакцина для профілактики дифтерії та правця із зменшеним вмістом антигена АДП-М, яку застосовують для дорослих.

Як і будь-який лікарський препарат, вакцини можуть викликати реакції, проте ризик померти від дифтерії набагато вищий, ніж ризик серйозної реакції на вакцину. Серйозні реакції на вакцини вкрай рідкісні. Побічні ефекти, такі як болісні відчуття і припухлість в місці ін'єкції або невелике підвищення температури, це звичайне явище.

Протягом 2017 року до управління охорони здоров'я Кіровоградської міської ради надійшло 592 звернення громадян, що на 45 більше в порівнянні з 2016 роком (547), з них: скарг - 50 (2016р. - 39), подяк медичним працівникам - 37 (2016р. - 10). Звернення направлені в інші організації за належністю - 3 (2016р. - 2).

Через МОЗ України, Верховну Раду, секретаріат Президента України, Кіровоградську облдержадміністрацію, депутатів різних рівнів надійшло звернень - 484 (2016р. – 501). Безпосередньо від заявників надійшло звернень - 61 (2016р. – 46), з них на особистий прийом до керівництва управління звернулося 47 осіб.

Розподіл по характеру звернень викладено у таблиці: