Управління охорони здоров'я Кiровоградської мiської ради

Рішенням Кіровоградської міської ради від 17 січня 2017 року № 759 затверджена Комплексна програма підтримки учасників антитерористичної операції, операції Об’єднаних сил в східних областях України та членів їх сімей на 2017–2022 роки (зі змінами).

Закладами охорони здоров’я міста Кропивницького відповідно до своїх функцій забезпечено всебічне надання якісної безкоштовної медичної допомоги учасникам бойових дій в зоні антитерористичної операції, операції Об’єднаних сил та членам їх сімей, особам з інвалідністю внаслідок війни та членам їх сімей, а також членам сімей загиблих (померлих) учасників антитерористичної операції, операції Об’єднаних сил в повному обсязі виключно за рахунок коштів міського бюджету та інших, не заборонених чинним законодавством надходжень.

Для реалізації Комплексної програми підтримки учасників антитерористичної операції, операції Об’єднаних сил в східних областях України та членів їх сімей на 2017–2022 роки по галузі «Охорона здоров'я» на 2022 рік передбачені видатки у сумі 2 101,7 тис. грн.

Рішенням Кіровоградської міської ради від 17 січня 2017 року № 759 затверджена Комплексна програма підтримки учасників антитерористичної операції, операції Об’єднаних сил в східних областях України та членів їх сімей на 2017–2022 роки (зі змінами).

Закладами охорони здоров’я міста Кропивницького відповідно до своїх функцій забезпечено всебічне надання якісної безкоштовної медичної допомоги учасникам бойових дій в зоні антитерористичної операції, операції Об’єднаних сил та членам їх сімей, особам з інвалідністю внаслідок війни та членам їх сімей, а також членам сімей загиблих (померлих) учасників антитерористичної операції, операції Об’єднаних сил в повному обсязі виключно за рахунок коштів міського бюджету та інших, не заборонених чинним законодавством надходжень.

Для реалізації Комплексної програми підтримки учасників антитерористичної операції, операції Об’єднаних сил в східних областях України та членів їх сімей на 2017–2022 роки по галузі «Охорона здоров'я» на 2022 рік передбачені видатки у сумі 2 101,7 тис. грн.

Інсульт — це гострий стан, під час якого вражаються кровоносні судини головного мозку. Інсульт виникає, коли судина, по якій кров'ю переноситься кисень і поживні речовини, блокується тромбом ("бляшкою”) або розривається. Коли це відбувається, частина мозку не може отримати з кров’ю постачання кисню та поживних речовин і як наслідок починається смерть його клітин. Інсульт може призвести до інвалідності та у деяких випадках — смерті.

Деякі стани підвищують ризик виникнення інсульту, зокрема:

●високий артеріальний тиск;

●високий рівень холестерину;

●порушення серцевого ритму;

●надлишкова вага;

●цукровий діабет;

●надмірні стреси.

Правда: Усі хворі з інсультом якомога швидше мають бути доправлені до лікарні, де можуть отримати необхідну допомогу. Ситуації, коли перевезення в умовах "швидкої" може погіршити стан здоров'я пацієнта, трапляються дуже рідко. Якщо пацієнт знаходиться у погано оснащеній лікарні, слід порівняти ризики транспортування і ризики лікування у лікарні, де немає належних ресурсів (спеціалісти, томограф, лабораторія тощо).

-Міф: Якщо прояви інсульту швидко минули, подальше лікування не потрібне

Правда: Усім пацієнтам, які перенесли інсульт, необхідні консультація лікаря-невролога і обстеження, що дозволить зрозуміти причину того, що сталося, а також – необхідне лікування та профілактику під наглядом сімейного лікаря. Тільки таким чином можна зменшити ризик повторного інсульту на 50-80%.

-Міф: Що більше крапельниць, то краще лікування

Своєчасна допомога хворому з інсультом у перші години має принципове значення і значно підвищує шанси на успішне лікування та одужання.Інсульт — це небезпечне порушення мозкового кровообігу, яке вимагає невідкладного лікування, тому при перших ознаках інсульту необхідно викликати швидку (103) або – за крайньої необхідності – самостійно доставити пацієнта у лікарню. Знання базових правил першої домедичної допомоги теж може відіграти важливу роль у збереженні життя та здоров’я постраждалого.

Після виклику "швидкої” варто:

-заспокоїти постраждалого і пояснити, що допомога буде надана

-дотримуватись вказівок диспетчера швидкої допомоги

-надати постраждалому максимально зручного для нього положення (рекомендовано – підвищене положення голови 15-30 градусів)

- забезпечити постійний нагляд до приїзду бригади екстреної медичної допомоги

- при погіршенні стану постраждалого повторно здійснити виклик екстреної медичної допомоги

-за можливості, зібрати у постраждалого максимально можливу кількість інформації (наприклад, стосовно точного часу погіршення стану, можливих обставин, які з цим пов’язані, наявних захворювань). Всю отриману інформацію передати працівникам бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги або диспетчеру прийому виклику.