Управління охорони здоров'я Кiровоградської мiської ради

Рання діагностика та профілактика захворювань молочної залози в наш час стають все більш актуальними, так як в останні десятиліття відзначається значне зростання появи доброякісних і злоякісних пухлин грудей, особливо у представниць економічно високорозвинених країн.

Так, рак молочної залози діагностується у 11% жінок, і ця невтішна статистика, на жаль, продовжує неухильно рости, збільшуючись щорічно на 1,2%.

Рак молочної залози у чоловіків також зустрічається, хоч і набагато рідше, приблизно в 1 випадку з 180. Тому, кожна жінка повинна дуже уважно стежити за станом своїх грудей і регулярно відвідувати лікаря - мамолога, фахівця із захворювань молочних залоз.

Що потрібно знати про захворювання молочної залози

Як правило, різні ущільнення в грудях жінки виявляють у себе самостійно і відразу ж впадають в паніку, думаючи, що у них рак. Але, на щастя, захворювання молочних залоз найчастіше бувають доброякісними (у 80 - 90% випадків) і не загрожують життю жінки.

Необхідно знати, що доброякісні пухлини ростуть лише в межах молочної залози, не виходячи за її межі, вони ніколи не втягують в пухлинний процес інші тканини і органи і легко виліковуються. На думку медиків, основною причиною їх появи є складні дисгормональні процеси в жіночому організмі. До найбільш поширених незлоякісними пухлин молочної залози відносяться мастит, кіста, ліпома, фіброаденома і внутрішньопротокова папілома.

Якщо ж пухлина має злоякісний характер, то її клітини починають швидко розростатися в навколишні тканини, а також проникати по кровоносних і лімфатичних судинах в інші органи, найчастіше в печінку, легені, кістки і головний мозок. Там вони закріплюються і починають швидко рости, утворюючи нові пухлини, звані метастазами. Оскільки процес зростання злоякісних клітин некерований, дуже важливо виявити і усунути пухлина якомога раніше, на її початковій стадії.

Тиждень імунізації

25.04.2014 року в приміщенні дитячої міської поліклініки № 1 о 14.00 в актовому залі пройшла зустріч за круглим столом присвячена Всесвітньому тижню імунізації. В зустрічі брали участь: позаштатний міський педіатр Кордонець С.І., заступник головного лікаря з медичної частини КЗ "Центр первинної медико-санітарної допомоги № 1 м. Кіровограда" Хом’як О.Г, завідувач КЗ "Амбулаторії загальної практики-сімейної медицини № 10" Мельник І.Н., завідувач відділенням профілактики КЗ "Центр первинної медико-санітарної допомоги № 1 м. Кіровограда" Дехтяренко Т.С.

Обговорювалися наступні теми: Щеплення – основний засіб боротьби з керованими інфекціями"; "Тимчасові протипокази до імунізації"; "Шляхи проведення імунізації дитячого населення в умовах нестабільної економічної ситуації в країні", "Роль рекомендованих вакцин в профілактиці інфекційних захворювань".

Засідання пройшло в дискусійній сприятливій атмосфері.

До Всесвітнього тижня імунізації

З 24 по 30 квітня 2014 року за ініціативи Всесвітньої організації охорони здоров’я проводиться Всесвітній тиждень імунізації, метою якого є сприяння просуванню одного з найбільш дієвих інструментів охорони здоров’я в світі – імунопрофілактики. В 2014 році Всесвітній тиждень імунізації проводиться під гаслом «Не відставайте від життя!»

Активна імунізація - один із основних напрямів імунопрофілактики інфекційних захворювань, який ґрунтується на створенні проективного імунітету та стійкості до певних інфекцій способом створення чи посилення штучного імунітету в процесі вакцинації. Метою активної імунізації є викорінення інфекції, зниження захворюваності та дитячої смертності, збільшення тривалості та якості життя.

В м. Кіровограді батьки мають можливість отримати інформацію про щеплення та план їх проведення в пологовому будинку та безпосередньо після виписки з пологового будинку вдома при огляді новонародженого дільничним лікарем , медичною сестрою. Батьки отримують пам’ятку, де є календар профілактичних щеплень, а також перед щепленням проходять анкетування, дають інформаційну згоду та оцінку стану здоров’я дитини і після огляду лікаря проводиться щеплення. Щеплювальні кабінети знаходяться в кожній амбулаторії загальної практики сімейної медицини за місцем проживання.

Календар профілактичних щеплень в Україні затверджений наказом МОЗ України від 16.09.2011 року (№ 595). Проводяться щеплення за віком, за станом здоров’я, і за епідемічними показаннями .

Які ж вакцини маємо?

Усі імунобіологічні (ІБП) препарати, призначені для проведення щеплень, поділяються на :

1.Моновалентні – якщо ІБП призначені для захисту від однієї інфекційної хвороби. Наприклад: моновалентна вакцина проти краснухи, проти гепатиту В, проти вітряної віспи, або проти туберкульозу (БЦЖ).

2.Комбіновані – якщо призначені для створення захисту від двох та більше інфекційних хвороб. Наприклад: вакцина АКДП, вакцина КПК та ін.

Імунізація має велику історію. Було доведено, що нічого більш дієвішого в профілактиці інфекційних хвороб немає.

Чому?

Щеплення почали проводити тоді, коли ще не знали септики та антисептики, не надавалося значення зберіганню та транспортуванню вакцин. З вакцинами вводилася велика кількість антигенів і різних допоміжних речовин. Це призводило до виникнення ускладнень . Під час епідемій, наприклад, натуральної віспи, страх перед смертельно небезпечною інфекцією переборював страх перед вакцинацією, і люди йшли щепитися. Спад інфекційних хвороб породжував антивакцинальну кампанію, що, у свою чергу, призводило до масових відмов від щеплення, збільшення серед населення неімунних осіб до конкретної інфекції (зниження колективного імунітету) і є виникнення чергової епідемії.

Варто відзначити, що останнім роками змінилося виробництво вакцин. Перехід від моновалентних до комбінованих вакцин (АКДП), заміна плазмових рекомбінантними вакцинами проти гепатиту В, використання інактивованої вакцини проти поліомієліту, перехід від цілісно клітинної вакцини проти кашлюка до ацелюлярної. Усе це підвищило безпеку імунізації.

Перед впровадженням нової вакцини проводяться багато досліджень і обов’язкові доклінічні (експереминтальні) та клінічні випробування . У клінічних дослідженнях бере участь велика кількість провакцинованих осіб, фіксуються всі зміни в стані здоров’я після вакцинації. Вакцини обов’язково контролюються в процесі виробництва та при ввозі в країну. Щеплення дозволяється проводити лише зареєстрованими в Україні вакцинами відповідно до показів і протипоказів щодо їх проведення згідно з календарем профілактичних щеплень в Україні та «Інструкцією про застосування вакцин», затвердженими в установчому порядку.

Шановні батьки будьте відповідальними перед своїми дітьми за можливість рости і жити здоровими.

За офіційними даними сайту Міністерства охорони здоров’я України третину випадків раку можливо попередити, а при виявленні хвороби на ранній стадії до 40% хворих можливо вилікувати. Тож, у Всесвітній день боротьби з раком медики закликають громадян до свідомого ставлення до свого здоров’я та своєчасного звернення до лікарів для діагностування недуги на ранніх стадіях.

Основною проблемою в галузі онкології в Україні є своєчасне виявлення злоякісних новоутворень, оскільки нині в Україні до 15% хворих виявляється в занедбаній стадії процесу, люди нехтують профілактичними оглядами та не звертаються своєчасно до медиків, тому часто важко досягти позитивних результатів навіть при застосуванні найсучасніших методів лікування. В той же час виявлення захворювання на початковій стадії процесу та проходження відповідного лікування у багатьох випадках призводять до повного одужання хворого.

Тому, переорієнтація роботи медичної галузі міста у бік профілактики, активне впровадження здорового способу життя є пріоритетом реформи охорони здоров’я.

Туберкульоз - це гостра медико-соціальна проблема не тільки в Україні, але і в усьому світі. За висновками ВООЗ в Україні епідемія туберкульозу зареєстрована з 1995 року. Впродовж останніх 10 років відмічався щорічний ріст захворюваності на туберкульоз, але з 2008 року ситуацію вдалося дещо стабілізувати, показник у 2013 році становить 77,7 на 100 тисяч населення. Показник смертності залишається високим і становить 15,5 на 100 тисяч населення. Основними причинами високої смертності є: несвоєчасне виявлення хворих на туберкульоз, перерване лікування хворими, що призводить до прогресування процесу, розвиток хіміорезистентного туберкульозу, який важко лікувати, і строки лікування подовжуються до двох і більше років.

Туберкульоз – інфекційне захворювання, збудником його є мікобактерії туберкульозу. Вони дуже стійкі до впливу різних природних, фізичних і хімічних факторів. Джерелом туберкульозної інфекції є хвора людина і рідше — сільськогосподарські тварини. Кожен бактеріовиділювач інфікує 10-15 чоловік на рік.

Отруєння грибами

Отруєння грибами відноситься до біологічних отруєнь, його можуть викликати власне отруйні гриби (бліда поганка, мухомори, несправжні опеньки, дощовики), та умовно їстівні гриби, що виділяють молочний сік ( дощовики, чорнильний гриб, сморчки, строчки та інші), внаслідок невмілої чи неправильної кулінарної обробки, а також їстівні гриби, отримавши назву «мутанти» (накоплення у міцелії ядовитих речовин, що надають грибам якісно нових властивостей, у тому числі шкідливих для людини продуктів розпаду білків у старих плотових тілах, а також продуктів життєдіяльності комах та черв’яків ).

Гриби відносяться до важкоперетравлюваних у кишківнику продуктів. Не рекомендується їсти гриби вагітним та жінкам, які кормлять груддю. Протипоказані також дітям до 8 років ( незалежно від способу та часу готування ).

У Кіровоградській області та місті Кіровограді щорічно реєструється понад 20 випадків отруєнь грибами, пік яких приходиться на кінець літа, 70 – 80 % від них отруєння блідою поганкою.

Перебіг гострих отруєнь грибами набагато важчий інших харчових отруєнь. Основна причина цих отруєнь – низький рівень знань населення про їстівні та неїстівні гриби. Слід пам’ятати, що діти та люди пенсійного віку переносять отруєння грибами найбільш важко.

Виділяють отруєння грибами з коротким інкубаційним періодом (менше 3 годин ), при яких швидко розвивається нейротоксична дія, подразнююча дія на шлунково – кишковий тракт. Ці отруєння викликають мухомори, несправжні опеньки, несправжні шампіньйони, сатанинський гриб, чорнильний гриб.

Отруєння чорнильним грибом розвивається тільки у тому випадку, якщо наряду з грибом вживали алкогольні напої (антабусний ефект). Клінічні прояви починаються через 2 – 3 години, ще через 1 – 2 години симптоми отруєння прогресують. При повторному вживанні алкоголю можливий рецидив отруєння. Перебіг всіх описаних отруєнь грибами з коротким інкубаційним періодом, як правило, не важкий. Летальність складає 1 %.

До отруєнь з тривалим інкубаційним періодом (більше 3 годин) відносять отруєння строчками, сморчками та блідою поганкою. Летальність при цьому отруєнні досягає 50 %.

Бліду поганку нерідко плутають з сироїжкою, що приводить до тяжких отруєнь. Бліда поганка і близькі до неї види ядовитих грибів вміщують надзвичайно токсичні сполуки. Для розвитку важкої інтоксикації достатньо з’їсти маленьку частинку гриба. Токсини, всмоктуючись у шлунково – кишковому тракті, у значній кількості накопичуються у печінці ( до 60 % ) і нирках ( до 3 % ). Інкубаційний період від 6 годин до 3 діб, токсини циркулюють у крові не більше 48 годин. Тривала та відтермінована дія токсичних речовин, що містяться у блідій поганці, викликають поступово наростаючу клінічну симптоматику з порушеннями функцій різних органів та систем організму. Потягом 2 – 3 діб з часу отруєння зміни у стані хворого непередбачувані. Розвиваються розлади роботи шлунково – кишкового тракту (блювота, діарея, дегідратація, дизелектролітемія), які продовжуються до 3 доби. Потім може наступити "світлий» проміжок, але частіше зразу настає фаза ураження паренхіматозних органів – розвивається токсичний гепатит ( безжовтушна форма ), підвищуються рівні трансаміназ (перевищення значення 1500 мг% вважається поганою прогностичною ознакою), печінкова кома, може розвинутись порушення згортання крові (ДВЗ – синдром). У разі поліпшення стану період відновлення тривалий – 2 - 5 місяців. У 20 % випадків після отруєння настає хронізація процесу (хронічний токсичний гепатит). При отруєнні блідою поганкою та її різновидами пізно розпочате лікування (на 2 – 5 добу) у більшості випадків виявляється безрезультатним. Летальність при цих отруєннях висока – 50 – 75 %.

При вживанні дикорослих грибів пам’ятайте, що деякі з них можна їсти тільки раз у житті!

З настанням весни прокидається природа. Люди поспішають у ліси та парки, щоб насолодитись цією красою, що прокинулася від зимової сплячки , і не здогадуються, що наражаються на небезпеку укусу кліщів. Ареал розповсюдження кліщів досить широкий – від садово-паркової до лісової зони.

У квітні й травні кліщі, що перезимували, дуже активні. Найнебезпечнішими ділянками території є чагарники, сухостій, висока трава, по яких кліщ пересувається вертикально, знизу вгору. Ці комахи мають здатність відчувати теплокровних тварин, в т. ч. і людину.

Кліщі можуть прикріпитись до будь-якої частини тіла, але частіше,проповзши вгору швидко і непомітно, прикріплюються до шиї, в складках шкіри в області талії. З моменту заповзання до присмоктування кліща проходить близько 2 годин. Вони можуть переповзти на людину навіть з принесених з лісу квітів та гілок. Укус кліща безболісний, тому що разом зі слиною він вводить у ранку анестезуючу речовину і тільки через кілька годин виникає відчуття болю.

Ці кровоссальні «хижаки» є природними зберігачами і переносниками збудників хвороб, які відносяться до природно-вогнищевих інфекційних захворювань, зокрема: кліщового вірусного енцефаліту, хвороби Лайма, іксодоріккетсіозів, лихоманки Ку, омської геморагічної лихоманки.

У Кіровоградській області природних вогнищ кліщового вірусного енцефаліту не зареєстровано. Необхідно знати і пам’ятати, що природні вогнища цього захворювання є в Криму (Сімферопольський, Білогірський, Бахчисарайський, Судакський райони, Велика Ялта), Волинській області, в Сибіру і на Далекому Сході. З метою профілактики цього захворювання особам, які від’їжджають в небезпечні місцевості з кліщового вірусного енцефаліту, рекомендується зробити профілактичні щеплення.

Профiлактика травматизму в зимовий перiод

Зима - це не тільки пухнастий сніг, веселі дитячі ігри у дворі, зимові види спорту. Це ще і перемінлива погода: то снігопад, то відлига, то хуртовина, то ожеледиця. І все це часто приводить до отримання травм.

Увага і обережність є основними засобами профілактики травматизму, часто не тільки зимового. Виходячи на вулицю, потрібно контролювати кожен свій крок. Нерозчищені вулиці і накатані ожеледні доріжки краще обходити. Краще всього для зими підходить взуття на плоскій платформі. Важливо щоб платформа була з не з ковзкого матеріалу (рифленої резини або каучуку з глибоким протектором), при цьому рифлення повинно йти поперек платформи або по типу сітки. Зменшенню ковзання допоможуть наклеєні на платформу в ділянці носка і п'ятки куски лейкопластиру. Головне правило: взуття повинно бути стійким.

Особливо обережним потрібно бути на вході до установ і споруд, при будівництві яких використовувалась плитка, на автотранспортних зупинках.

Бажано не носити сумки на довгих ручках, які, звисаючи з плеча, переміщують центр тяжіння і тягнуть вниз. Небезпечні в плані отримання травм і капюшони, які звужують поле зору і заважають при переході вулиці вчасно оцінити ситуацію на дорозі.

Як правило, травма – це результат падіння, і часто – неправильного падіння.

Якщо ви відчуваєте, що падіння не уникнути, постарайтеся присісти – так зменшується висота з якої ви падаєте. Крім того в момент падіння необхідно постаратись згрупуватись – втягнути голову і прижати лікті до тулуба. Якщо, посковзнувшись, ви втрачаєте рівновагу, ні в якому випадку не падайте на витягнуті руки. Падати обов'язково потрібно на бік, бо якщо людина падає на спину, то є загроза травмувати хребет і голову. Але. якщо ви все таки падаєте на спину, притиснііть підборіддя до грудей, а руки розставте як можна ширше. Це застрахує вас від черепно-мозкової травми.

При падінні зі слизьких східців дуже важливо захистити лице та голову - постарайтеся прикрити їх руками. Не намагайтеся затормозити падіння, розтопиривши руки і ноги, - це тільки збільшить кількість травм.

Літні люди із-за вікових особливостей скелета нерідко отримують дуже серйозні травми, які можуть бути причиною інвалідності. В похилому віці навіть невеликий удар може стати причиною переломів, особливо це стосується жінок (більш схильні до остеопорозу). Тому немолодим людям взагалі не бажано виходити в ожеледицю з дому без супроводу. А якщо все-таки неможливо відкласти вихід із дому, то обов'язково потрібно брати з собою палку з металевим кінцем, яка допоможе зменшити ковзання.

Людина отримує травму в секунди, а одужання наступає дуже повільно,тому будьте уважні, обережні, бережіть себе!

АЛГОРИТМ НАДАННЯ ПЕРШОЇ ДОПОМОГИ 

В перші години – лід на ділянку травми, туга пов'язка (при забоях, надривах зв'язок – еластичним бинтом, при переломі – з допомогою спеціальної шини, яку можна виготовити з підручних засобів: картону, палки, дошки), повний спокій для травмованої кінцівки, припідняте положення, щоб зменшити приток крові і тим самим попередити надмірний набряк кінцівки.

Ні в якому випадку не можна знімати взуття, можна обережно послабити шнурки, замки, щоб зменшити здавлення. В подальшому забезпечити транспортну іммобілізацію.

Найбільш небезпечні травми голови і хребта. Їх наслідки залежать від того, яка ділянка хребта постраждала, і який характер травми. Так, навіть незначне зміщення шийних хребців може закінчитись ускладненням, тому дуже важлива перша допомога (фіксація шийного відділу хребта ватно-марлевим комірцем, транспортування травмованого до лікувального закладу в горизонтальному положенні).

Дуже важка помилка – спроба посадити травмованого. Це робити категорично заборонено. При любих травмах хребта, повторне зміщення шийних або грудних хребців може стати фатальним, закритий перелом кісток кінцівок можна перевести у відкритий.

При любих травмах, коли є підозра на перелом, необхідно терміново визвати бригаду швидкої медичної допомоги. Чим раніше пацієнт попаде в травмпункт або травматологічне відділення, тим більше у нього шансів на повноцінне життя.