Щорічно 4 льтого відзначається Міжнародний день боротьби з онкозахворюваннями. Протягом останніх 5 років у Кропивницькому існує тенденція до щорічного зростання захворюваності на рак серед населення. Лідерами серед онкологічних хвороб у кропивничан досі залишаються рак шкіри, рак передміхурової залози у чоловіків і рак молочної залози. В останні роки спостерігається стрімке зростання захворюваності на рак щитовидної залози. У більшості випадків злоякісні новоутворення у пацієнтів виявляють в занедбаних станах захворювання. Як уберегти себе від раку щитоподібної залози, які заходи профілактики можна застосовувати у своєму житті поговоримо з міським позаштатним ендокринологом Ольгою Тиж.Ольго Леонідівно, для багатьох пацієнтів діагноз рак, незважаючи на його виліковність, чомусь досі спримається як вирок. Як вважаєте, чому так?
Чуючи діагноз лікаря «Рак щитоподібної залози» людина, як правило, впадає в паніку і жах, адже всі звикли вважати, що рак - це смертельна хвороба. Однак саме рак щитоподібної залози має сприятливі прогнози – він легко піддається оперативному лікуванню. Крім того майже для всіх видів раку щитоподібної залози прийнятні новітні ефективні методики дослідження і лікування.У Кропивницькому зросла кількість хворих на рак щитоподібної залози. Чи пов'язано це з видобутком урану на території міста чи наслідками аварії на ЧАЕС, які прогнозували на наступні десятиліття одразу після катастрофи?
Дійсно, вчені прогнозували сплеск онкологічних захворювань через 30 років після аварії на ЧАЕС. За останні три роки насправді спостерігається стрімкий зріст кількості хворих на рак щитоподібної залози. Так, у Кропивницькому у 2014 році було зареєстровано 202 випадки раку щитоподібної залози, у 2015 р. – 364, у 2016 р. – 497 випадків. На мою думку, це пов’язано з впливом різноманітних факторів: спадкові фактори та генетика, психологічні та емоційні перевантаження, неправильне і незбалансоване харчування, гострі та хронічні захворювання, куріння, радіоактивне опромінення, йододефіцит, підвищена сонячна активність в останні роки тощо
Яка категорія людей є найбільш вразливою до хвороб щитоподібної залози?
Більш вразливі категорії – жіноче населення (вони хворіють у 5-7 разів частіше, ніж чоловіки), діти, ліквідатори аварії на ЧАЕС, шахтарі.
Проблеми з щитоподібною залозою може побачити тільки ендокринолог чи й сімейний лікар? Наскільки важко діагностувати хвороби залози?
Проблеми з щитоподібною залозою може виявити будь-який лікар, якщо направить хворого на УЗД обстеження. Більшість захворювань щитоподібної залози саме так і виявляються, адже часто хворі не мають ніяких скарг, особливо якщо немає гормональних порушень.
Діагностувати хвороби щитоподібної залози не важко. Зараз доступні різні діагностичні обстеження: УЗД, сканування, гормональні дослідження, біопсія, навіть проста пальпація щитоподібної залози, яку повинен проводити кожен сімейний лікар.
Яких симптомів хвороб щитоподібної залози не варто ігнорувати вже при першій появі?
Як я уже казала, часто хворі не мають ніяких скарг при наявності захворювань щитоподібної залози (вузловий зоб, хронічний тиреоідит, рак та ін.). Іноді можуть відмічати відчуття «кому» у горлі, першіння, підкашлювання без ознак застуди, наявність вузлових утворень на шиї, осиплість голосу.
При порушенні функції щитоподібної залози можуть також спостерігатися: роздратованість, схуднення, плаксивість, пітливість, тремтіння рук, або навпаки сонливість, втомлюваність, збільшення у вазі, слабкість, набряки. Якщо людина відмічає в себе декілька з цих симптомів, варто звернутися до лікаря і зробити УЗД щитоподібної залози.
Рак - це в усіх випадках результат запущеної іншої хвороби щитоподібної залози?
Встановлено, що в 80-90% випадків рак розвивається на тлі вже існуючого зоба. В ендемічних по зобу місцевостях частота раку щитоподібної залози в 10 разів вище. Розвитку захворювання сприяють хронічні запальні процеси в залозі, наявність вузлового та змішаного зоба, стимуляція ТТГ гіперпластичних процесів у залозі, рентгенівське опромінення області шиї, а також порушення гормональної рівноваги в організмі (у жінок - вагітність, лактація, клімакс). Іноді занедбаність захворювання виникає завдяки пізньому зверненню хворого до лікаря.
Спочатку ми виявляємо вузлове утворення в щитоподібній залозі. Воно може бути різних розмірів – від 2-3 мм до декілька сантиметрів. Шляхом додаткових методів дослідження та спостереження ми можемо підозрювати онкологічне захворювання.
Які форми раку щитоподібної залози існують?
Найпоширенішими формами раку є папілярний і фолікулярний. Папілярний рак щитоподібної залозии — найпоширеніше злоякісне новоутворення щитоподібної залози у дітей та дорослих, що сладає до 80 % всіх злоякісних новоутворень щитоподібної залози і може утворитися в будь-якому віці. За статистикою папілярний рак щитоподібної залози виникає протягом життя у кожної тисячної людини.
Папілярний рак щитоподібної залози, розміри якого становлять 1 см або менше, вважається мікрокарциномою. В більшості випадків папілярна мікрокарцинома щитоподібної залози (ПМКЩ) діагностується випадково під час аналізу видаленого зразка, в результаті оперативного лікування доброякісних утворень щитоподібної залози. Діагностика ПМКЩ залишається проблематичною, оскільки пальпаторно визначити її вдається лише в окремих випадках, у зв'язку з розмірами пухлини. За новою класифікацією, якщо хворому більше 45 років, такі пухлини вважаються занедбаними. І таких випадків за останні три роки значно побільшало.
Фолікулярний рак щитоподібної залози становить приблизно 15% від всіх злоякісних новоутворень цього ендокринного органу. Виникає переважно у жінок страших 50 років. Одним із основних факторів ризику розвитку фолікулярного раку є дефіцит споживання йоду.
Які симптоми раку щитоподібної залози?
У хворих на рак майже постійною, а іноді і єдиною скаргою є вказівка на наявність утворення на шиї. У більшості пацієнтів відзначаються прогресуючий ріст раніше довгостроково існуючого зоба. Іноді розвиваються ознаки здавлення органів шиї: утруднення ковтання, поява задишки в зв'язку з притисненням трахеї, напади задухи, осиплість або втрата голосу.
Також спостерігаються і загальні симптоми: слабкість, схуднення, зниження апетиту. Для більшості хворих цієї групи характерний тривалий перебіг захворювання. Рак у них розвивається на тлі вузлового зоба. При об'єктивному обстеженні вдається виявити одиночні або множинні вузли в обох частках і тотальну зміну всієї залози. Наявність регіонарних лімфовузлів - достовірна ознака раку. Нерідко у цих хворих визначається анемія, прискорена ШОЕ, підвищена або нормальна функція залози.
Які заходи профілактики дадуть можливість уберегти себе від будь-яких хвороб залози й особливо ракових захворювань?
Насамперед раджу щороку проходити профілактичні огляди в сімейного лікаря або в лікаря-ендокринолога. Крім того за появи будь-яких названих симптомів негайно потрібно звернутися до лікаря для обстеження.
Взимку й навесні щитоподібна залоза потребує вітамінів. На вашому столі обов’язково мають бути лимони, яблука. Дуже корисні трав’яні збори з шавлії, живокосту, п’ятипалу (перстачу), деревію, а також сушених водоростей.
Також корисно їсти морську капусту, ягоди чорноплодої горобини, пити сік з картоплі чи суміші картопляного, морквяного соків і соку селери чи суміш соків картоплі, огірка й буряків.
Тим, хто планує вагітність, вагітним і жінкам-годувальницям слід вживати калію йодид: 150 мкг на добу до вагітності, 200 мкг - під час вагітності й лактації. Протипоказанням до профілактики йодного дефіциту є тиреотоксикоз та аутоімунний тиреоїдит.
А ще - відмовтеся від шкідливих звичок, насолоджуйтеся життям, робіть добро та частіше усміхайтеся.
