На запрошення міського голови Кіровограда в місті працювала група незалежних експертів з числа провідних спеціалістів Державної установи «Український інститут стратегічних досліджень МОЗ України». Метою роботи експертів було проведення аудиту стану організації та якості перинатальної допомоги в місті і обґрунтувати доцільність чи неможливість об’єднання пологових будинків №1 та №2.
Причиною запрошення групи експертів було протистояння певних представників депутатського корпусу, громадських організацій та медичної спільноти проти пропозиції управляння охорони здоров’я з об’єднання пологових будинків №1 та №2.
Метою даної статті є ознайомлення жителів міста Кіровограда з результатами роботи експертної комісії та її висновками.
В складі експертної комісії були доктор медичних наук, професор Слабкий Г.А., в.о. директора вказаного інституту, доктор медичних наук, завідувач Всеукраїнського науково-практичного центра Здоров’я Черемухіна О.М., кандидат медичних наук, завідувач відділом охорони здоров’я дітей та матерів Дудіна О.О. Всі експерти мають значний досвід роботи організаторами охорони здоров’я в практичній системі охорони здоров’я.
Хочу відмітити, що Український інститут стратегічних досліджень МОЗ України» розглядає питання створення в країні ефективної системи перинатальної допомоги одним з пріоритетів в розбудові національної системи охорони здоров’я, адже здоров’я новонароджених дітей – це майбутнє нашої держави.
Експерти ознайомилися із статистичними показниками, відвідали вказані заклади охорони здоров’я, ознайомилися з документацією, оглянули приміщення, спілкувалися з медичним персоналом та пацієнтами. Ми висловлюємо подяку керівництву пологових будинків №1 та №2 за сприяння в проведені аудиту. Свої висновки ми зробили базуючись на результатах прочитаного, побачено та почутого. Позитивним в ході проведення аудиту є те, що експерти в ході проведення аудита практично не спілкувалися з керівництвом міста та управлінням охорони здоров’я. При цьому, ми були відкриті для спілкування з громадськістю. Вище зазначено дає можливість говорити про незалежність експертів в роботі та в прийнятті рішення.
З першу хочу зупинитися на зальних проблемах які є в місті з організації перинатальної допомоги. В той час як Кіровоградська область першою в Україні створила перинатальний центр третього рівня, який відіграв надзвичайно позитивну роль в ефективності надання медичної допомоги жінкам з екстрегінетальною патологією та з тяжким перебігом вагітності, а також при передчасних пологах, в області та місті відсутній перинатальний центр другого рівня надання медичної допомоги. При цьому Кіровоград залишається одним із небагатьох великих міст в Україні , в якому відсутня система надання медичної допомоги недоношеним новонародженим дітям та новонародженим дітям, які мають проблеми із здоров’ям. Це так звані відділення другого етапу виходжування новонароджених дітей. При цьому в місті, на фоні недостатнього фінансування відмічається наявність надлишкового ліжкового акушерського та гінекологічного фонду, який з одного боку перевищує галузевий норматив, а з другого боку використовується вкрай не раціонально.
Загальними проблемами для акушерсько-гінекологічної служби в місті є те, що в нічний час та вихідні і святкові дні в лікарнях відсутні медичні працівники, які проводять лабораторні та ультразвукові дослідження. В разі потреби їх викликають з дому, тим самим зводячи на нівець клінічне значення результатів обстеження в завдяки втрати часу необхідного для прийняття клінічного рішення з надання медичної допомоги. Особливо це стосується жінок з патологіє вагітності та її ускладненнями. Крім того діагностичні служби закладів акушерсько-гінекологічного профілю не проводять ввесь спектр досліджень визначених державними стандартами.
На наш погляд, проблемою є також велика частка в структурі кадрів адміністративно-господарського апарату та пенсіонерів. Розуміючи, що досвід пенсіонерів є золотим фондом служби, турботу викликає практична відсутність молодих спеціалістів. Кому пенсіонери мають передати свій досвід та вміння ?
Проблемою є і раціональність та ефективність використання акушерського та гінекологічного фонду в названих закладає охорони здоров’я. Не думаючи про умови перебування та створення для пацієнтів безпечних умов лікування з великим перенавантаженням працює гінекологічне ліжко в пологовому будинку №1 та акушерське – в пологовому будинку №2. Ситуація, яка слалася з показниками роботи ліжок вказує на відсутність системи планової госпіталізації. Крім того хочу відмітити необґрунтованість госпіталізації жінок. На момент відвідування експертами гінекологічних відділень пологових будинків значна частина жінок була відсутня. Це вказує на те, що вони могли лікуватися в організованих денних стаціонарах.
При наявності проблем в системі надання перинатальної медичної допомоги хочу довести до відома населення міста позитивні зрушення, які є в акушерсько-гінекологічній службі міста.
По-перше, це те, що пологові будинки акредитовані на першу акредитаційну категорію та сертифіковані та статус «Лікарня доброзичлива до дитини».
Надзвичайним позитивом є високий професійний рівень медичних працівників пологових відділень. На вищу та першу категорію атестовано 73% лікарів акушер-гінекологів та лікарів-неонатологів. Впроваджена та функціоную система безперервного підвищення професійної майстерності медичних працівників.
Вище зазначене дало можливість впровадити в пологових відділеннях сучасні перинатальні технології. Так, кількість індивідуальних пологових залів відповідає міжнародному нормативу; більше 90% пологів є партнерськими; впроваджено технології раннього контакту «шкіра до шкіри» та виключно грудного вигодовування; скорочено до мінімуму кількість епізіотомій в родах. В результаті інтегральні показники обох пологових будинків відповідають середнім по Україні, а рівень перинатальної смертності є нижчим. Але при цьому експерти відмітили більш чітку організацію медичної допомоги жінкам та новонародженим дітям в першому пологовому будинку.
І так, акушерсько-гінекологічна служба досягла певних позитивних результатів. За принципами Всесвітньої організації охорони здоров’я і даних доказового менеджменту подальше удосконалення і досягнення кращих результатів з надання медичної допомоги жінкам та новонародженим дітям можливо за рахунок структурної перебудови служби на первинному та вторинному рівнях перинатальної допомоги тобіш за рахунок її регіоналізації.
Для того, щоб до неї перейти, я хочу представити Вам аналіз структури, фінансування та діяльності пологових будинків №1 та №2. При цьому необхідно зазначити, що акушерсько-гінекологічну допомогу жінкам міста надають лікарня швидкої медичної допомоги, центральна районна Кіровоградська лікарня та пренатальний центр третього рівня.
В структурі пологового будинку №1, який розраховано на 110 ліжок мається 50 пологових ліжок, 40 ліжок патології вагітності та 20 гінекологічних ліжок. Мається денний стаціонар на 55 ліжок. 2000 кв метрів площі на сьогодні не експлуатується, а проводиться капітальний ремонт для розміщення нових структур.
Пологовий будинок №2 потужністю 90 ліжок має 20 пологових ліжок, 10 ліжок патології вагітності та 60 гінекологічних ліжок. Мається денний стаціонар на 45 ліжок.
Середня кількість пологів на добу в першому пологовому будинку складає біля п’яти, а в другому пологовому будинку менше двох, що вказує на нераціональне використання як медичного обладнання так і кадрового потенціалу, адже цілободово чергує три бригади медичних працівників: акушерська, неонатологічна та анестезіологічна.
Обидва пологових будинки мають в своєму складі жіночі консультації, які надають медичну допомогу жінкам за територіальним принципом.
В показниках результативності обох пологових будинків значних відмінностей не виявлено, що вказує на надання медичної допомоги в них в практично одинаковій мірі.
При цьому витрати коштів з перерахунку на один квадратний метр площі в обох лікарнях практично однакові і становить небагато більше 2000 грн. на рік, що не відповідає потужності пологових будинків та обсягами наданої медичної допомоги на користь першого пологового будинку.
В даній ситуації нераціонально використовуються кошти на утримання харчоблоків та пральних за рахунок дублювання даних служб. Так, прямі затрати на утримання харчоблоку в першому пологовому будинку складають 191 тис грн. на рік, а в другому – 176 тис. Прямі затрати на утримання пральної в першому пологовому будинку становлять 48 тис грн., а в другому – 153 тис. грн.
Під час проведення прес-конференції, яка відбулася за результатами проведеного аудиту одним із його учасників заявив, що другий пологовий будинок практично не фінансувався бюджетним кошторисом, щоб його в подальшому закрити.
Навожу Вам дані про затверджені кошториси на фінансування за рахунок бюджетних асигнувань по обом пологовим будинкам за останні три роки.
Пологовий будинок №1: 2013 рік - 11 млн. 117 тис грн.; 2014 рік – 11 млн. 620 тис грн. ; 2015 рік – 12 млн. 838 тис грн.
Пологовий будинок №2: 2013 рік - 8 млн. 719 тис грн.; 2014 рік – 9 млн. 382 тис грн. ; 2015 рік – 10 млн. 68 тис грн.
Кошти, які виділяються за рахунок бюджетних асигнувань в обох пологових будинках витрачаються в основному на заробітну платню персоналу та утримання споруд і будівель. Коштів, які визначені на придбанні лікарських засобів є достатньо тільки на придбання наркотичних препаратів та прекурсорів тому обидва пологових будинки вимушені працювати з благодійними фондами і через них вирішувати придбання лікарських засобів та засобів медичного призначення.
Далі експертами було вивчено та проаналізовано переваги розміщення об’єднаного пологового будинку в приміщенні пологового будинку №1 та рівень його готовності до таких змін.
На погляд експертів, важливою перевагою є кращі підїзні шляхи і можливість доїзду до пологового будинку №1 міським транспортом, що дає більшу доступність пациентів з навколишніх районів області. А також перевагою є територіальна близькість знаходження багатопрофільної лікарні швидкої медичної допомоги, що дозволяє цілодобово в короткі терміни залучити для консультування лікарів-спеціалістів.
Рівень готовності пологового будинку №1 до розширення є високим. Це полягає в наступному:
- проведений капітальний ремонт приміщень, які знаходяться в двох приміщеннях, які поєднані між собою стаціонарним переходом;
- нова структура, яка пропонується після об’єднання пологових будинків, повністю відповідає стандарту структури перинатального центру з формуванням системи медичної допомоги недоношеним та хворим новонародженим дітям;
- кращий рівень забезпечення медичним обладнанням, який надасть покращення в наслідок об’єднання пологових будинків. Наразі апаратура "розпорошена” між двома закладами охорони здоров’я.
Експертами, також, вивчалася та аналізувалася низка питань суто професійної діяльності колективів пологових будинків міста №1 та №2.
Стає справедливе питання: а що це дасть для населення міста, як модно зараз говорити – для громади. Постараюся відповісти.
В структурному плані це дасть можливість для жінок покращити, а для новонароджених створити умови у відповідності до нормативів і стандартів медичної допомоги вторинного рівня.
В плані забезпечення якості медичної допомоги – забезпечити комплексне цілодобове надання медичної допомоги жінкам і новонародженим дітям, в тому числі діагностичні обстеження та наблизити пренатальну службу до більш повного виконання стандартів медичної допомоги.
В економічному плані скороти затрати на утримання других харчоблоку та пральної більш на 300 тис грн. на рік та скороти витрати за рахунок комунальних послуг на утримання будівель пологового будинку №2 більш ніж на три млн. грн., а також скоротити витрати на утримання 60 посад адміністративно – господарського апарату, при цьому кількість медичних працівників буде не тільки не скороченою, а навіть потребуватиме незначного збільшення. Така реформа призведе до підвищення раціональності використання ресурсів, в тому числі кадрових і технічних.
Таким чином, експертами було підтримано пропозиції міського управління охорони здоров’я щодо об’єднання пологових будинків №1 та №2 з створенням перинатального центру другого рівня і його розміщенням на базі пологового будинку №1.
При цьому були висловлені певні застереження та пропозиції. До них можна віднести наступні:
1) з метою збереження сталої доступності для жінок амбулаторної медичної допомоги зберегти для жіночої консультації пологового будинку №2 теперішнє місце розташування;
2) зберегти, за винятком комунальних послуг, існуючий рівень фінансування акушерсько-гінекологічної служби, а вилучені в результаті реорганізації кошти використати на придбання ліків та засобів медичного призначення, обладнання;
3) приміщення пологового будинку №2, які вивільняться в результаті проведеного реформування служби використовувати виключно в системі охорони здоров’я міста. А проблем в місті є достатньо. Це наприклад відсутність центру хронічного гемодіалізу, відсутність умов для реабілітації учасників АТО, відсутність приміщення у міської дитячої лікарні, яке орендується ………
По цьому стає питання до ярих противників створення в місті перинатального центру, системи надання медичної допомоги новонародженим недоношеним та хворим дітям, а відповідно підвищення якості медичної допомоги жінкам і новонародженим дітям при цьому чітко забезпечується більш раціональне використання ресурсів:
- Які інтереси громади Ви відстoюєте: жити гірше?
Слабкий Геннадій, в.о. директора українського інституту стратегічних досліджень МОЗ України, Голова проблемної експертної комісії МОЗ та НАМН України за спеціальністю «соціальна медицина», доктор медичних наук, професор, Посол миру.
