Всесвітній день боротьби зі СНІДом вперше відзначався 1 грудня 1988 року з ініціативи Всесвітньої організації охорони здоров'я, після того, як на зустрічі міністрів охорони здоров'я всіх країн прозвучав заклик до соціальної терпимості і розширення обміну інформацією щодо ВІЛ/СНІД.
ВІЛ-інфекція – це соціально небезпечне інфекційне захворювання, що розвивається внаслідок інфікування вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ), довготривалого переживання (персистенції) ВІЛ в лімфоцитах, макрофагах та клітинах нервової тканини. Хвороба характеризується прогресуючою дисфункцією імунної, нервової, лімфатичної та інших систем організму. Відповідно до сучасних уявлень ВІЛ-інфекція відноситься до невиліковних хвороб, має тривалий хронічний перебіг і, в разі відсутності ефективної терапії, закінчується смертю хворого.
На сьогодні ВІЛ-інфекція поширена по країнам усіх континентів і її поширення в світі носить назву пандемії ВІЛ/СНІДу, а в Україні розвивається епідемія ВІЛ/СНІДу. В країні зареєстровано понад 170 тис. ВІЛ-інфікованих, але за підрахунками експертів про свій ВІЛ-статус знає лише третина інфікованих; загальна кількість людей, які живуть з ВІЛ в Україні, сягає 377600.
Станом на 01.10.2024 року по м. Кропивницькому зареєстровано 799 випадків ВІЛ-інфекції, з них 397 випадків СНІДу. АРВ-терапію отримують 772 особи.
ВІЛ передається:
- Через кров - при потрапляння крові чи інших біологічних рідин, що містять кров (сперма, виділення піхви, грудне молоко) від ВІЛ-інфікованої особи до здорової людини. Найчастіше цей шлях реалізується при ін’єкційному введенні наркотичних речовин брудними шприцами та голками, що вже використовувались іншими особами.
- Статевим шляхом - під час незахищених статевих стосунків, незалежно від того чи це вагінальний, оральний чи анальний секс.
- Внаслідок передачі вірусу від інфікованої ВІЛ матері до її дитини під час вагітності, пологів та годуванні груддю. Ризик інфікування зростає під час годування дитини груддю, при важкому перебігу хвороби у матері та складних пологах.
ВІЛ не передається:
- При спільному користуванні побутовими речами, посудом, роботі в одному приміщенні
- У лазні та сауні
- Під час поцілунків
- Обіймах та рукостисканні
- При чханні та кашлі
- Через поручні, дверні ручки, столи, стільці
- При укусах комарів чи інших комах.
Як виявити ВІЛ
ВІЛ неможливо визначити за зовнішнім виглядом. Фахівці стверджують, що кожна друга ВІЛ-інфікована людина не здогадується про свою хворобу. Від моменту зараження ВІЛом до вираження симптомів СНІДу може пройти понад 10 років. Виявити проблему може лише спеціальний аналіз крові на ВІЛ.
Результати аналізу можуть бути позитивними (ВІЛ-позитивний статус, що означає наявність вірусу імунодефіциту в організмі) або негативними (ВІЛ-негативний статус, антитіл до ВІЛ не виявлено). Однак навіть при негативному статусі слід пам’ятати про «період вікна» - час з моменту інфікування до можливості виявити вірус становить 3-6 місяців. Тому лікарі рекомендують зробити повторний аналіз через 3 і 6 місяців після можливого зараження.
Як захистити себе від ВІЛ/СНІДу
Найчастіше – у понад 70% випадків - ВІЛ в Україні передається статевим шляхом. Тому фахівці рекомендують використовувати презервативи, утримуватись від сексуальних контактів з незнайомими партнерами, а маючи постійного партнера, зберігати вірність.
Вірусом імунодефіциту можна заразитись через кров, тому дуже важливо, щоб для ін’єкцій використовувались лише одноразові стерильні шприци і голки, а інструменти для пірсингу, татуювань, манікюру тощо – стерилізувались.
ВІЛ також передається від матері до дитини під час вагітності, пологів та грудного вигодовування. В цьому випадку лікарі проводять антиретровірусне лікування матері під час вагітності та пологів, призначають кесарів розтин та рекомендують штучне вигодовування.
ВІЛ і СНІД – в чому різниця
ВІЛ – вірус імунодефіциту людини. Він вражає і поступово знищує клітини імунної системи людини, які захищають організм від інфекцій. ВІЛ призводить до розвитку СНІДу впродовж 8-10 років. При належному лікуванні цей процес може бути значно довшим.
СНІД – синдром набутого імунодефіциту. Комплекс захворювань, які розвиваються внаслідок руйнування вірусом (ВІЛ) імунної системи.
Тестування на віл-інфекцію
Знати свій ВІЛ-статус має кожна людина. Отже, щонайменше раз на рік потрібно проходити тестування – така послуга безоплатна й конфіденційна. Пройти тестування можна у сімейного лікаря, в кабінеті довіри, в закладах охорони здоров’я або мобільних пунктах для тестування, якщо такі є у вашому населеному пункті. Важливо також поговорити про тест на ВІЛ зі своїм партнером/партнеркою і пройти його разом перед початком статевих відносин. Знайти найзручніший для вас пункт тестування можна у чат-боті ТЕСТпоруч.
Приймання АРВ-терапії
Якщо у вас ВІЛ-позитивний статус, ви маєте постійно приймати антиретровірусну терапію (АРВ-терапію) — вона пригнічує розмноження вірусу імунодефіциту в організмі, дозволяє відновити імунну систему. За кілька місяців після регулярного вживання АРВ-терапії рівень вірусного навантаження досягає такого, що не визначається тестами. Якщо це відбувається протягом 6 місяців або більше, це означає, що ви не можете передати вірус своєму сексуальному партнеру (це формула, яку понад 10 років тому довели науковці: «Не визначається = Не передається»). Препарати АРВ-терапії – безоплатні для пацієнта, і їх потрібно приймати пожиттєво, навіть якщо вірусне навантаження більше не визначається за допомогою тестів.
За інформацією Центру громадського здоров’я України
