Лептоспіроз син.
(хвороба Вейля )– небезпечна зоонозна (спільна для тварин та людей)
інфекційна хвороба, спричинена збудником-бактерієюLeptospira, та перебігає згарячкою,
загальноюінтоксикацією, ураженням нирок, печінки, серцево-судинної,
нервової систем, геморагічним синдромом.
Без лікування лептоспіроз може призвести до ураження нирок, печінки, менінгіту (запалення оболонокголовного і спинного мозку) та смерті.
Джерелами збудників лептоспірозу являються інфіковані тварини (хворі та носії збудника) – переважно дрібні ссавці (мишовидні та водоплаваючі гризуни), комахоїдні, сільськогосподарські тварини, собаки, промислові тварини (лисиці та ін.).
Шляхи передачі— водний, аліментарний, рановий. Збудник потрапляє у воду із сечею інфікованих тварин, найчастіше – дрібних ссавців (гризунів). Зараження відбувається при вживанні контамінованої (зараженої) води і харчів, під час купання, риболовлі, занять водним спортом у забруднених збудниками водоймах, при догляді за хворими тваринами, випадковому потраплянні сечі хворої тварини на пошкоджену шкіру людини. Для проникнення лептоспір достатньо найменших порушень цілісності шкіри. Іноді інокуляція збудника відбувається через кон'юнктиву. У шлунку ж людини збудник швидко гине через сильно кислу реакцію шлункового соку. Тому інфікування при вживанні забрудненої води або їжі здійснюється через дрібні пошкодження слизової оболонки ротоглотки. Хвора людина практично не становить небезпеки щодо зараження інших людей - від людини до людини захворювання не передається.
В Україні захворюваність на лептоспіроз сезонна і зростає навесні і влітку, коли люди більше часу проводять біля водойм.
Людина може захворіти у період від двох днів до трьох тижнів після зараження.Симптоми варіюються від легких (головний біль, гарячка, біль у м’язах, почервоніння очей, діарея, висипання) до серйозних (ураження нирок, печінки, менінгіт) і навіть летальних (при несвоєчасному зверненні за медичною допомогою та лікуванні).
Клінічно вирізняють жовтяничну та безжовтяничну форму лептоспірозу.
Початковий період
Інкубаційний період триває 7-14 діб, інколи 1-2 або до 20 діб. Початок захворювання гострий, часто раптовий (хворі можуть вказати навіть годину, коли все почалось). З'являються трясучий озноб, гарячка (температура тіла швидко досягає 39-40°С і вище), виражені симптоми інтоксикації— загальна слабкість, сильний головний біль, запаморочення, нудота, блювання, у тяжких випадках вже можливі втрата свідомості, марення, збудження. Дуже характерні міалгії, особливо у литкових м'язах, стегнах, попереку. Дещо меншим є біль у м'язах спини, грудної клітки, живота. Міалгії турбують не тільки під час рухів, а й у спокої. Біль у ділянці живота може симулювати картину гострого хірургічного захворювання. Міалгії тривають 8-10 днів, одночасно з ними можуть відбуватися й артралгії.
При огляді хворого привертають увагугіпереміяй одутлість обличчя, почервонілі очі (нагадують кролячі) з вираженою ін'єкцією судин склер, гіперемією кон'юнктив. Часто з'являютьсягерпетичні висипання на губах і крилах носа як реактивація хронічного процесу . Шкіра на дотик волога, періодично з'являється рясний піт. У частини хворих збільшуються регіонарні лімфатичні вузли.
Період розпалу хвороби
У період розпалу хвороби явища інтоксикації посилюються. Гарячка ремітуюча або постійна з короткочаснимиремісіями, триває 5-10 діб і знижується критично або коротким лізисом. Після 2-10 днів апірексії може виникнути друга хвиля гарячки, коротша за першу. Повторні хвилі (рецидиви) відбуваються у більше ніж 30% хворих, їх може бути декілька. За тяжкого або ускладненого перебігу можна спостерігати тривалий субфебрилітет.
Клінічні ознаки ураження нирок
Ураження нирок клінічно проявляється помірним спонтанним болем у попереку, позитивним симптомом постукування там, при розвитку ГНН зменшується добова кількість сечі (олігурія) аж доанурії. Внаслідок порушення клубочкової фільтрації та канальцевої реабсорбції прогресуєуремія, яка може призвести безпосередньо до смерті. За сприятливих умов на 2-му тижні хвороби олігурія змінюється наполіурію. Навіть за відсутності клінічних і анамнестичних даних щодо розладів сечовиділення у 75% хворих виявляються патологічно змінені лабораторні показники. Особливістю лептоспірозного ураження нирок є відсутність набряків тіла ігіпертонії.
Клінічні ознаки ураження печінки
Жовте забарвлення склер при лептоспірозі— головна ознака жовтяниці. Ураження печінки є одним з провідних симптомів лептоспірозу і характеризується помірним збільшенням її розмірів, ущільненням консистенції, відносною болючістю при промацуванні. Ці зміни мають місце як при жовтяничній, так і при безжовтяничній формах хвороби. Коли у хворого виникає жовтяниця, інтенсивність і тривалість її коливаються в широкому діапазоні: від короткочасного жовтявого забарвлення склер і шкіри до яскравого червоно-шафранового кольору, що може супроводжуватись свербінням шкіри і зберігатися декілька тижнів. Вкрай рідко відбувається розвиток печінково-клітинної недостатності, часто тяжкий перебіг ураження печінки відбувається при фоновому хронічномугепатиті. Печінка залишається помірно збільшеною протягом усього гарячкового періоду, а функція її порушеною ще довше і у віддалену реконвалесценцію. У половини хворих збільшена і селезінка.
Клінічна характеристика геморагічного синдрому
Один із провідних синдромів при лептоспірозі— геморагічний. Клінічно при легкому перебігу хвороби відмічаютьпетехіальний висипна шкірі грудної клітки, особливо на бокових поверхнях, рідше— на інших ділянках,крововилививкон'юнктиву, навколо місць ін'єкцій, носові, а при тяжчому— легеневі, маткові, кишковікровотечі. Можливе блювання з кров'ю у блювотних масах,діареяз домішками крові та, навіть, справжня мелена[32]. Смерть зумовлена поєднанням масивних повторних кровотеч, крововиливів у життєво важливі органи, гострою недостатністю надниркових залоз, ГСН, тобто виникненню поліорганної недостатності.
При лептоспірозі може вражатися серцево-судинна (брадикардія, аритмія, гіпотонія), дихальна (трахеїт, бронхіт) , нервова (менінгізм або менінгіт, мононеврит).
ДІАГНОСТИКА
Клініко-епідеміологічні критерії
На етапі клінічної діагностики потрібно враховувати епідеміологічні дані (контакт з підозрілою на забруднення лептоспірами водою, перебування у місцях поширення гризунів, професійний фактор тощо). Для ранньої клінічної діагностики лептоспірозу (в перші 4-5 днів) велике значення надають таким клінічним ознакам: раптовий початок з ознобом, висока гарячка, характерні міалгії, особливо литкових м'язів, поєднана патологія нирок, печінки, геморагічний синдром.
Загальнолабораторні дослідження
Уклінічному аналізі кровівідзначають тромбоцитопенію, помірнуанемію, гіперлейкоцитозізнейтрофільозомі зсувом формули вліво, значне прискоренняШОЕ. Взагальному аналізі сечівиявляють підвищений вміст білка, еритроцити, незначну лейкоцитурію, гіалінові, іноді зернисті циліндри, клітини ниркового епітелію. Вбіохімічному аналізі крові відзначають збільшення вмісту азотистих метаболітів (сечовини,креатиніну), а при жовтяничній формі—білірубінуза рахунок як зв'язаного (непрямого), так і вільного (прямого), невелике підвищення активності АЛТ, АСТ, лужної фосфатази; зниження протромбінового індексу. Успинномозковому лікворі визначають в основномулімфоцитарний, нерідко з геморагічним компонентом, плеоцитоз[33].
Специфічна діагностика- виявлення ДНК збудника в крові хворого в результаті проведення полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР) .
Лікування
Обов'язковою є госпіталізація в інфекційне відділення, за необхідності надання невідкладної допомоги— у відділенняреанімації.
Етіотропна терапія - антибактеріальні препарати з групи бета лактамів (амоксицилін, цефтріаксон, цефотаксим)
Патогенетичне лікування включає засоби, що поліпшують центральний і периферичний кровообіг, серцеву діяльність, забезпечують корекцію водно-електролітних, гемокоагуляційних, кислотно-лужних порушень. За потреби (наявність ГНН) проводять екстракорпоральну детоксикацію—гемодіаліз,плазмаферез, плазмо- і гемосорбцію, ультрафільтрацію крові. Гемодіаліз показаний при анурії та високому вмістукаліюв крові. За клінічними показаннями роблять інфузії розчинуальбумінута свіжомороженоїплазми, призначають серцево-судинні,гемостатичніта інші препарати.
Хворих виписують після клінічного одужання.
Ризики захворіти на лептоспіроз суттєво зменшуються, якщо ви уникаєте перебування таловлі риби у потенційно зараженій воді, контактів із хворими та інфікованимитваринами, проводите щеплення домашніх та сільськогосподарських тварин проти лептоспірозу, захищаєте воду для пиття та продукти харчування від доступу мишовидних гризунів, проводите заходи щодо знищення гризунів у особистих помешканнях.
