Управління охорони здоров'я Кiровоградської мiської ради

Уряд ухвалив постанову про відображення медичних даних у Дії.

У Дії кожен зможе зареєструватися або авторизуватися в електронній системі охорони здоровʼя (ЕСОЗ) як пацієнт. А також обрати сімейного лікаря, подати йому декларацію чи, за потреби, розірвати дійсну.

А ще зможете вносити зміни до персональних даних в ЕСОЗ одразу в застосунку. Зараз, щоб змінити номер телефону чи будь-яку інформацію про себе в ЕСОЗ, потрібно їхати до лікаря або подати звернення до НСЗУ. Вже скоро це можна буде зробити за кілька кліків у Дії.

На першому етапі сервісу зможете:

зареєструватися як пацієнт у центральній базі даних ЕСОЗ

самостійно подавати декларації про вибір лікаря — сімейного лікаря, терапевта чи педіатра

переглядати раніше подані декларації, а за потреби — розірвати декларацію з лікарем

змінити свої персональні дані, які є в центральній базі даних ЕСОЗ

Функціонал сервісу буде поступово розширюватися.

Тривале перебування під прямими сонячними променями може бути небезпечним. Проте не менш небезпечним може бути перебування у спекотних приміщеннях.

Сонячний удар— це патологічний стан. Відбувається порушення роботи головного мозку через тривалий вплив сонячних променів на не вкриту капелюхом голову.

Тепловий удар— це форма гіпертермії, за якої різко підвищується температура тіла. Тепловий удар діагностують, спостерігаючи за симптомами й ознаками у людини, після впливу екстремальних температур.

Сонячний удар вважають різновидом теплового. Тепловий удар відрізняється від сонячного тим, що під час нього перегрівається все тіло, а не лише голова.

Під час сонячного удару розширюються кровоносні судини мозку, що може викликати ураження нервової системи.

Сонячний удар провокує тривале перебування на сонці. Тепловий удар — підвищена температура повітря і надмірна вологість.

Під час теплового удару порушується терморегуляція і втрата рідини організмом. Тепловий удар може виникнути під час високої фізичної активності в тісному приміщенні або у спекотну погоду на вулиці і навіть під час надмірного укутування малюків.

Найважливіші заходи запобігання теплового удару — уникати зневоднення та енергійних фізичних навантажень у спекотну, вологу погоду.

Немовлята, люди похилого віку, спортсмени та люди, які працюють на відкритій місцевості — найбільш вразливі групи.

Немовлята, діти чи тварини, яких залишили у авто мають серйозний ризик отримати тепловий удар. Навіть у помірну погоду температура всередині закритого автомобіля може досягати небезпечних рівнів.

Щорічна подія виникла у 2013 році з ініціативи Асоціації сколіозу Великобританії SAUK. Національна служба здоров’я України розповідає, як зрозуміти батькам, що у дитини сколіоз, та що робити далі.

Сколіоз — це різновид деформації хребта. Хребет складається з низки окремих рухомих елементів — хребців. Якщо подивитися на здоровий хребет, він виглядає прямо, а хребет, уражений сколіозом, часто має вигляд літери "S" або "C": https://cutt.ly/6ea2x0kb.

Найчастіше сколіоз діагностують у підлітків, бо це пов'язано із періодом стрімкого зростання. Також викривлення хребта може виникати у людей із такими захворюваннями, як церебральний параліч та м'язова дистрофія. Причина більшості дитячих сколіозів невідома.

У більшості випадків сколіоз має легку форму, але є серйозні викривлення хребта, які можуть вплинути на правильне функціонування легень. Тож раннє виявлення сколіозу є важливим для уникнення ускладнень та успішного лікування.

Заклади охорони здоров’я Кiровоградської областi, що задiянi у реалiзацiї унiверсально-прогресивної моделi патронажу, отримали від ЮНІСЕФ п’ять автiвок, одну з них отримала «Амбулаторія загальної практики сімейної медицини» Кропивницької міської ради.

За інформацією Благодійного фонду «Безпечне майбутнє» це авто з гiбридним двигуном, без спецiального обладнання. Воно призначене для вiдвiдування сiмей з дiтьми патронажними медичними сестрами, якi задiянi у наданнi первинної медичної допомоги. Це не є невiдкладна чи лiкувальна допомога, це профiлактика, що покликана забезпечувати постiйний огляд дiтей, визначати їх показники в контекстi профiлактичного огляду.

Наявнiсть авто дозволить медперсоналу бути бiльш мобiльними та вiдвiдувати сiм’ї з дiтьми.

Впровадження унiверсально-прогресивної моделi патронажу розпочалося на Кiровоградщинi, минулого року, у рамках партнерства Дитячого фонду ООН (ЮНIСЕФ) та Благодiйного фонду «Безпечне майбутнє». Четверо медичних працiвників пройшли вiдповiднi тренiнги та надають послугу домашнiх вiзитiв до вагiтних та родин з дiтьми вiд нуля до трьох рокiв.

Сьогодні Міжнародний день боротьби зі зловживанням наркотиками й їхнім незаконним обігом.

Люди зі шкодою для власного здоровʼя зловживають наркотиками з різних причин – не лише, щоб отримати позитивні відчуття й ейфорію, а й через бажання почуватися комфортніше, усунути біль або проблеми соматичного стану, зменшити вплив депресії або тривожності. Та вживання наркотичних речовин без призначення лікаря лише погіршує ситуацію і життя людини загалом.

Чим довше людина вживає наркотики, тим більше мозок адаптується, зменшуючи здатність клітин у системі винагороди реагувати на психоактивні речовини. Це зменшує відчуття ейфорії порівняно з тим, що вона відчувала під час першого прийому, та формує залежність.

Наркозалежність – це хронічна хвороба, спричинена змінами головного мозку, що характеризується цілеспрямованим пошуком наркотиків і їхнім компульсивним вживанням, яке важко контролювати.

На розвиток наркозалежності впливає одночасно декілька чинників. Основні – це генетика, середовище та онтогенез. Наприклад, доведено, що існує генетична схильність до швидшого формування біологічних змін мозку у відповідь на вживання психоактивних речовин і, відповідно, формування залежності.

Фактори середовища теж грають чималу роль. На появу залежності впливають хаотичні стосунки, вживання наркотиків батьками, вплив оточення, психотравмуючі події, доступність наркотиків тощо.

13.06.24 в міській раді відбулася оперативна нарада у начальника управління Оксани Макарук з керівниками закладів охорони здоров’я міста про стан надання паліативної допомоги населенню міста. З доповіддю виступила експерт управління охорони здоров’я Кропивницької міської ради з паліативної допомоги Оксана Кабанчук.

Оксана Кабанчук повідомила що, на теперішній час паліативну допомогу мешканцям міста надають чотири заклади охорони здоров’я: КНП «Центральна міська лікарня» КМР», КНП «Поліклінічне об’єднання» КМР», КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги №1 м. Кропивницького» КМР» таКНП «Дитяча міська лікарня» КМР» відповідно до укладених договорів з НСЗУ за пакетами: «Мобільна паліативна медична допомога дорослим та дітям» та «Стаціонарна паліативна медична допомога дорослим та дітям».