Управління охорони здоров'я Кiровоградської мiської ради

Весна — це період не лише пробудження природи, а й різкого зростання епізоотичної небезпеки. Сказ залишається одним із найнебезпечніших вірусних захворювань, яке при відсутності вчасної профілактики має 100% летальність.

Чому саме навесні ризики зростають і як захистити себе та близьких — розбираємося детально.

Чому весна — "сезон" сказу?

Активізація вірусу в весняний період обумовлена кількома біологічними та екологічними факторами:

1. Період розмноження: у диких тварин (лисиць, вовків, єнотоподібних собак) триває шлюбний період. Це супроводжується активною міграцією, територіальними суперечками та прямими контактами (бійками, укусами), що сприяє швидкому поширенню вірусу всередині популяції.

2. Вихід із зимової сплячки: прокидаються кажани та інші дрібні ссавці, які можуть бути носіями вірусу.

3. Збільшення контактів із людьми: навесні люди частіше виїжджають на природу, дачі та в ліси. Водночас дикі тварини, втрачаючи страх через хворобу, частіше заходять у населені пункти.

4. Ослаблення імунітету: після зими організм бродячих тварин виснажений, що робить їх більш вразливими до вірусів.

Кропивницька міська територіальна громада бере активну участь у реалізації державних програм у сфері охорони здоров'я, зокрема:

· програма медичних гарантій;

· державна програма реімбурсації «Доступні ліки»;

· програма безоплатного зубопротезування та стоматологічної допомоги для

· військовослужбовців і ветеранів;

· Національна програми Скринінг здоров'я 40+;

 ·флагманський проєкт Міністерства охорони здоров'я України «Розвиток

· системи реабілітаційної допомоги»;

· Всеукраїнська програма ментального здоров'я «Ти як?»;

· державна програма, спрямованої на перехід ветеранів війни від військової

· служби до цивільного життя.

Всі міські заклади охорони здоров'я надають медичну допомогу у рамках програми медичних гарантій шляхом укладання договорів з Національною службою здоров'я України по 61 пакетам медичних послуг.

24 березня Кропивницький став майданчиком для обговорення пріоритетів медичної галузі. Місто відвідали Міністр охорони здоров’я України Віктор Ляшко та Голова профільного комітету Верховної Ради Михайло Радуцький.

Візит розпочався з прямого діалогу з керівництвом області, міста та головами громад, після чого перейшов у формат онлайн-засідання Конгресу місцевих та регіональних влад при Президентові України.

1. Фінансові пріоритети та державна політика

Сфера охорони здоров'я залишається другим за вагомістю пріоритетом держави після обороноздатності. Про це свідчить динаміка бюджетних призначень:

2025 рік: близько 199 млрд грн.

2026 рік: 232 млрд грн.

"Спроможна система охорони здоров’я — це не лише робота лікарень, це стійкість нашої держави", — підкреслив Віктор Ляшко, зазначивши, що медичні заклади продовжують надавати допомогу навіть в умовах обстрілів та енергетичних викликів.

2. Ключові напрямки роботи у громадах

Головна мета міністерства — зробити медичні послуги зрозумілими та доступними для кожного громадянина.

Особлива увага приділяється:

· Скринінгу здоров'я: популяризація профілактичних оглядів.

· Доступності ліків: розширення програм реімбурсації.

· Реабілітації та ментальному здоров’ю: впровадження програми «Ти як?» та підтримка ветеранів.

Березень у світовому календарі охорони здоров'я посідає особливе місце. Саме 24 березня світ відзначає Всесвітній день боротьби з туберкульозом. Це не просто дата, а нагадування про те, що одна з найдавніших хвороб людства все ще поруч, але сьогодні ми маємо всі інструменти, щоб її перемогти.

У цій статті ми розвінчаємо міфи, розберемося в симптомах та зрозуміємо, чому туберкульоз у 2026 році — це не вирок, а виліковна хвороба.

Історія дати: чому саме березень?

Вибір дати не випадковий. 24 березня 1882 року німецький вчений Роберт Кох оголосив про відкриття збудника туберкульозу — бацили, яку згодом назвали «паличкою Коха». До цього моменту хвороба вважалася спадковою або «карою небес», а лікарі були безсилі. Відкриття Коха відкрило шлях до діагностики та створення ліків.

Значна частина населення Кропивницького району користується питною водою з колодязів. Тому питання їх належного облаштування, утримання та контролю якості води є особливо актуальними, зокрема після паводків, коли якість води може погіршуватися.

Кропивницьке районне управління Головного управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області інформує, що санітарно-гігієнічні вимоги до обладнання колодязів, їх утримання та якості води з колодязів регулюються Державними санітарними нормами та правилами «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною» ДСанПіН2.2.4-171-10.

Колодязі слід розташовувати на незабрудненій та захищеній території, яка знаходиться вище за течією ґрунтових вод на відстані не менше ніж 30м від магістралей з інтенсивним рухом транспорту та не менше ніж 50м (для індивідуальних колодязів - не менше ніж 20м) від вбиралень, вигрібних ям, споруд та мереж каналізації, складів добрив та отрутохімікатів, місць утримання худоби та інших місць забруднення ґрунту та підземних вод.

Під час влаштування необхідно ізолювати колодязь від проникнення поверхневого стоку (дощових і талих вод). Влаштування стінок проводити переважно монолітним залізобетоном, бетонними або залізобетонними кільцями, а за їх відсутності - керамікою, цеглою, каменем або деревом. Стінки колодязя повинні бути щільними, без шпарин.