Управління охорони здоров'я Кiровоградської мiської ради

За інформацією Національної служби здоров’я України, наразі точно не встановлено, що спричиняє рак передміхурової залози (простати). Але є низка факторів, яка може збільшити ризик розвитку цього захворювання. Серед них:

·Вік. Приблизно 60% випадків раку передміхурової залози діагностують у чоловіків віком понад 65 років.

·Сімейна історія хвороби. Якщо у сім'ї батько чи брат хворіли на рак простати до 60 років, це збільшує ризик розвитку онкологічної хвороби.

·Зайва вага та ожиріння. Дослідження свідчать, що може бути зв'язок між ожирінням та раком простати, а збалансоване харчування та регулярні фізичні вправи можуть знизити ризик розвитку хвороби.

·Харчування. Раціон з високим вмістом овочів, фруктів та бобових, таких як квасоля та горох, може знизити ризик розвитку раку простати.

·Відсутність фізичних вправ та малорухливий спосіб життя. Ймовірність розвитку раку знижується у людей, які ведуть активний спосіб життя.

Докладніше про фактори ризику можна почитати тут: https://cutt.ly/1eoroAsk.

Якщо ви або ваші рідні перебуваєте в групі ризику, рекомендуємо звернутися до свого сімейного лікаря чи терапевта. Також сигналом для звернення до свого сімейного лікаря є будь-які проблеми з сечовипусканням, біль у спині, стегні або тазі.

За інформацією Кропивницького районного управління Головного управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області з початку 2024 року в Україні зареєстровано 24 випадки ботулізму з 27 постраждалими, серед яких один летальний. За аналогічний період 2023 рокузареєстровано 24 випадки ботулізму з 29 постраждалими, летальних випадків не було. Захворювання пов’язані із вживанням їжі домашнього виготовлення: м’ясної та овочевої консервації, ковбаси, а також риби, рибної продукції невідомого походження, в’яленої риби, придбаної у місці стихійної торгівлі.

Ботулізм - харчове отруєння, що викликається ботулотоксином – одним з найсильніших серед відомих природних токсинів. Ботулотоксин виділяється мікроорганізмом, що відноситься до анаеробів, тобто тих, що розвиваються без доступу кисню.

За інформацією Міністерства охорони здоров’я 1 червня в Україні посилився епідемічний нагляд за холерою.

Холера — це гостра діарейна інфекція, що виникає після вживання харчових продуктів або води, заражених бактерією Vibrio cholerae О1 або О139. Інфекція передається фекально-оральним шляхом через забруднену воду, їжу та побутові контакти. Без належного лікування холера може призвести до зневоднення та смерті.

Безперервний епідеміологічний нагляд за холерою триває впродовж року, але з 1 червня до 1 жовтня починається посилений епідемічний сезон спостереження.

«З 1 червня в Україні особливо важкі або складні випадки гострих кишкових інфекцій будуть додатково тестуватися на наявність холери. Центри контролю та профілактики хвороб реалізують комплексні плани реагування та діагностики підозр, працюють оперативні протиепідемічні та дезінфекційні бригади. Медзаклади для госпіталізації пацієнтів з підозрою на холеру мають незнижувальний запас лікарських засобів — антибіотиків, регідратаційних розчинів, дезінфектантів. Це дозволяє своєчасно виявити підозри на холеру та забезпечити системний контроль за епідситуацією на рівні країни» , — зазначає заступник міністра, головний державний санітарний лікар України Ігор Кузін.

Їжа — основний фактор здоров’я людини, оскільки клітинам, з яких складається наше тіло, для функціонування і зростання необхідні поживні речовини, а вони надходять в організм тільки з їжею. Продукти харчування забезпечують нас енергією, необхідними вітамінами, а інколи навіть можуть стати ліками. Безсумнівно, однак, що треба харчуватися тільки якісними продуктами. Особливо важливо це в підлітковому віці, коли організм росте і розвивається. Проте все це можливо лише за однієї умови — їжа передусім має бути безпечною, тобто не повинна містити шкідливих бактерій, пестицидів чи інших сторонніх домішок. При цьому, за даними підрахунків ООН, 600 мільйонів людей щороку хворіють після вживання недоброякісних продуктів і 3 мільйони з них помирають. Майже 40% захворювань харчового походження припадає на дітей віком до 5 років.

Для того, щоб максимально донести інформацію та відповідальність щодо безпеки їжі до урядів, виробників та самих споживачів, ООН встановила Всесвітній день безпеки харчових продуктів (World Food Safety Day) , який Організація об’єднаних націй (ООН) запровадила щорічно відзначати 7 червня, щоб привернути увагу до проблем, пов’язаних із харчуванням населення та якістю продуктів.