Управління охорони здоров'я Кiровоградської мiської ради

Щороку з 18 до 24 листопада відзначають Всесвітній тиждень правильного використання антибіотиків для підвищення обізнаності людей про проблему антимікробної резистентності.

Що таке антимікробна резистентність?

Антимікробна резистентність або АМР — це явище природної чи набутої стійкості мікроорганізмів (бактерій, вірусів, грибів, паразитів) до антимікробних препаратів. АМР ускладнює лікування від інфекцій та підвищує ризик поширення захворювань, розвитку ускладнень, інвалідізації та смерті. Також збільшується вартість лікування від хвороб, спричинених стійкими до антимікробних препаратів збудниками.

За даними дослідження ВООЗ у 87 країнах, понад 50% небезпечних інфекцій стають резистентними до лікування антибіотиками. Стійкість бактерій до 2050 року може призводити до 10 мільйонів смертей щороку, якщо антибактеріальні препарати втратять свою ефективність.

Звідки беруться резистентні бактерії

Основна причина розвитку АМР – неправильне використання антибіотиків внаслідок:

- самолікування;

- передчасного припинення прописаного курсу антибіотикотерапії;

- недотримання лікарями стандартів лікування.

14 листопада традиційно відзначається Всесвітній день боротьби з цукровим діабетом, і увагу всього світу зосереджено на питаннях діагностики та запобіганню цьому захворюванню.

Цукровий діабет – це хронічне захворювання, при якому підшлункова залоза не виробляє достатньої кількості інсуліну чи організм не може ефективно використовувати вироблений інсулін. Понад 1 000 000 людей передчасно помирає в Європі саме через цукровий діабет 2 типу.

Гірка хвороба із солодкою назвою є основною причиною ниркової недостатності, значно підвищує ризик виникнення виразок на ногах, їх інфікування та в кінцевому результаті – ампутації та є причиною 1% випадків сліпоти. У людей, що страждають на цукровий діабет, в 2-3 рази вищий ризик розвитку інфаркту та інсульту.

Є три основні типи цукрового діабету:

Цукровий діабет 1 типу, інсулінозалежний.Виникає, коли організм не виробляє достатньо інсуліну, щоби поглинати цукор (глюкозу) зі спожитої їжі, і не може перетворити його на енергію. Є хронічним станом.

Цукровий діабет 2 типу. Виникає, коли організм не виробляє або не використовує інсулін повною мірою. Це найпоширеніший тип цукрового діабету.

Гестаційний діабет. Його діагностують у період вагітності. Хоча він може спостерігатися і протягом певного часу після народження дитини.

Причини виникнення цукрового діабету 1 типу вивчені недостатньо, тому запобігти захворюванню майже неможливо. Водночас, достеменно відомо, що більшість випадків цукрового діабету 2 типу пов’язані з надлишком ваги та браком фізичної активності. Йому можна запобігти у 80% випадків.

Окрім того, що цукровий діабет поширена проблема – в Україні він займає 3-тє місце за поширеністю після серцево-судинних захворювань та онкології, його перебіг часто є безсимптомним, що дуже ускладнює діагностику та лікування.

Сьогодні, у Всесвітній день боротьби із пневмонією, нагадуємо про серйозність цього захворювання.

Прості кроки, які може зробити кожен із нас, допоможуть уникнути запалення легень у себе чи своєї дитини, адже цю хворобу досить легко діагностувати.

Пневмонія, або запалення легень,— це форма гострої респіраторної інфекції, що вражає передусім альвеоли (мікропухирці, основний функціональний елемент легень).

У здорової людини альвеоли наповнені повітрям, а у хворого на пневмонію в альвеолах накопичуються слиз та рідина, що ускладнюють газообмін і зумовлюють біль під час дихання.

Хворий на пневмонію потребує якнайшвидшої діагностики та стаціонарного лікування у спеціалізованих медичних установах.

Причини пневмонії

Головні збудники пневмонії — бактерії, віруси, грибки та деякі найпростіші мікроорганізми. Зокрема, розвиток бактеріальної пневмонії у дітей найчастіше зумовлюють пневмококи (Streptococcus Pneumoniaе) та гемофільна паличка типу Б (Haemophilus Influenzae Type B, Hib). А найпоширеніша причина вірусної пневмонії — респіраторно-синцитіальна вірусна інфекція (гостра вірусна хвороба з групи ГРВІ).

Також можливий розвиток запалення легень через уживання деяких медичних препаратів, унаслідок автоімунних захворювань тощо.

Мета цього дня — привернути увагу населення до проблем, пов’язаних із судинно-мозковими захворюваннями. День було засновано Всесвітньою організацією боротьби з інсультом.

За офіційною статистикою, в Україні цереброваскулярні захворювання є причиною смертності № 2 (100 000–110 000 смертей, близько 14% усіх померлих). Щороку стається 100 000–110 000 інсультів (понад третина з них — у людей працездатного віку), 30–40% хворих на інсульт помирають упродовж перших 30 днів і до 50% — протягом року від початку захворювання; 20–40% хворих, що вижили, стають залежними від сторонньої допомоги (12,5% первинної інвалідності) і лише близько 10% повертаються до повноцінного життя.

Чи відомо вам, щоінсульт:

• можна попередити у 80% випадків;
• у 30% випадків призводить до смерті;
• у понад 50% випадків призводить до інвалідизації;
• вбиває близько половини тих, хто його переніс, протягом наступних п’яти років.

Поліомієліт викликає гострий в’ялий параліч в одного з 200 інфікованих. До 15% паралізованих хворих помирає, зокрема через параліч дихальних м’язів. Діти до 5 років — найвразливіші до поліомієліту.

Збудником поліомієліту є поліовірус, який розмножується в кишківнику після потрапляння в організм людини. Уже за лічені години після враження нервової системи хвороба здатна викликати параліч.

Передається збудник поліомієліту найчастіше від людини до людини фекально-оральним шляхом, а також через інфіковане середовище — воду чи харчові продукти. Інфікована людина може передавати вірус відразу після появи симптомів і протягом наступних двох тижнів. Однак хворі, у яких хвороба перебігає безсимптомно, теж здатні заражати інших.

Період від зараження поліомієлітом до появи перших симптомів може складати від двох до 35 діб. Близько 70% заражених поліомієлітом хворіють безсимптомно, що ускладнює діагностику. Симптоми поліомієліту початковій стадії нагадують грип:

- Лихоманка.

- Відчуття втоми.

- Головний біль.

- Блювота.

- Болі в кінцівках.

Також можуть бути болі у шиї, ригідність шиї та болі в кінцівках.

Більше про поліомієліт. https://tinyurl.com/5d4k59pn

Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) розглядає йододефіцит як одне з найпоширеніших у всьому світі захворювань неінфекційного характеру. За даними ВООЗ, нестача йоду є глобальною проблемою громадського здоров’я, і близько двох мільярдів людей мають підвищений ризик розвитку йододефіцитних захворювань, серед іншого раку щитоподібної залози.

До Всесвітнього дня профілактики йододефіцитних захворювань 21 жовтня нагадуємо, чому йод важливий для нашого організму і як запобігти його дефіциту.

Що таке йод і чому він потрібен?

Йод — це мікроелемент, життєво необхідний для багатьох функцій організму, особливо для роботи щитоподібної залози, яка виробляє гормони тироксин (Т4) і трийодтиронін (Т3). Ці гормони контролюють обмін речовин, впливають на розвиток мозку, зростання та загальний стан організму. Йод особливо важливий під час вагітності, адже він необхідний для правильного розвитку нервової системи плода.

Нестача йоду: наслідки для здоров’я

Недоотримання йоду може призвести до серйозних проблем, затримки росту та розумового розвитку в дітей, і порушення обміну речовин, зниження імунітету та збільшення ризику захворювань щитоподібної залози в дорослих. Під час вагітності дефіцит йоду може призвести до вроджених аномалій у дітей, мертвонародження або викиднів.

У жовтні починається Всесвітній місяць боротьби з раком молочної залози, який був оголошений Всесвітньою організацією охорони здоров’я (ВООЗ) в 1993 році. Щорічно, 15 жовтня, в 44 країнах світу проводиться Всесвітній день боротьби з раком грудної залози, а 20 жовтня – Всеукраїнський день боротьби із захворюванням на рак молочної залози.

Рак молочної залози – злоякісна пухлина, яка розвивається з клітин молочної залози. Найчастіше хвороба починається в клітинах часток (залоз, які виробляють молоко) або в протоках (за якими молоко з часток потрапляє в сосок) молочних залоз.

Фактори ризику поділяються на 2 групи – ті, на які вплинути не можна, і ті, вплив яких можна зменшити. Фактори ризику, на які неможливо вплинути:

• жіноча стать. У чоловіків хвороба розвивається рідко (може бути обумовлена мутацією в генах);

• вік. 90% захворювань діагностується у віці старше 40 років; генетична схильність, наявність мутацій в генах BRCA1 і BRCA2;

• доброякісні передракові захворювання молочної залози;

• рак молочної залози в анамнезі;

• ранній початок менструацій (до 12 років), пізня менопауза (після 55 років).

Фактори ризику, на які можна вплинути:

• відсутність вагітностей, відмова від грудного вигодовування, штучне переривання вагітності;

• ожиріння;

• стероїдні гормони, тривалий прийом гормональних контрацептивів;

• зловживання алкоголем, куріння;

• недостатня фізична активність.