Телефон МОЗ «гарячої лінії» 0 800 505 201 |Телефони реєстратур
 
» » Сторінка 2
Сортувати новини за: датою новин | популярністю | відвідуваністю | коментарям | абеткою

Всесвітній тиждень правильного використання антибіотиків

Всесвітній тиждень правильного використання антибіотиківЩороку з 18 до 24 листопада відзначають Всесвітній тиждень правильного використання антибіотиків для підвищення обізнаності людей про проблему антимікробної резистентності.

Що таке антимікробна резистентність?

Антимікробна резистентність або АМР — це явище природної чи набутої стійкості мікроорганізмів (бактерій, вірусів, грибів, паразитів) до антимікробних препаратів. АМР ускладнює лікування від інфекцій та підвищує ризик поширення захворювань, розвитку ускладнень, інвалідізації та смерті. Також збільшується вартість лікування від хвороб, спричинених стійкими до антимікробних препаратів збудниками.

За даними дослідження ВООЗ у 87 країнах, понад 50% небезпечних інфекцій стають резистентними до лікування антибіотиками. Стійкість бактерій до 2050 року може призводити до 10 мільйонів смертей щороку, якщо антибактеріальні препарати втратять свою ефективність.

Звідки беруться резистентні бактерії

Основна причина розвитку АМР – неправильне використання антибіотиків внаслідок:

- самолікування;

- передчасного припинення прописаного курсу антибіотикотерапії;

- недотримання лікарями стандартів лікування.

14 листопада – Всесвітній день боротьби з діабетом

14 листопада – Всесвітній день боротьби з діабетом14 листопада традиційно відзначається Всесвітній день боротьби з цукровим діабетом, і увагу всього світу зосереджено на питаннях діагностики та запобіганню цьому захворюванню.

Цукровий діабет – це хронічне захворювання, при якому підшлункова залоза не виробляє достатньої кількості інсуліну чи організм не може ефективно використовувати вироблений інсулін. Понад 1 000 000 людей передчасно помирає в Європі саме через цукровий діабет 2 типу.

Гірка хвороба із солодкою назвою є основною причиною ниркової недостатності, значно підвищує ризик виникнення виразок на ногах, їх інфікування та в кінцевому результаті – ампутації та є причиною 1% випадків сліпоти. У людей, що страждають на цукровий діабет, в 2-3 рази вищий ризик розвитку інфаркту та інсульту.

Є три основні типи цукрового діабету:

Цукровий діабет 1 типу, інсулінозалежний.Виникає, коли організм не виробляє достатньо інсуліну, щоби поглинати цукор (глюкозу) зі спожитої їжі, і не може перетворити його на енергію. Є хронічним станом.

Цукровий діабет 2 типу. Виникає, коли організм не виробляє або не використовує інсулін повною мірою. Це найпоширеніший тип цукрового діабету.

Гестаційний діабет. Його діагностують у період вагітності. Хоча він може спостерігатися і протягом певного часу після народження дитини.

Причини виникнення цукрового діабету 1 типу вивчені недостатньо, тому запобігти захворюванню майже неможливо. Водночас, достеменно відомо, що більшість випадків цукрового діабету 2 типу пов’язані з надлишком ваги та браком фізичної активності. Йому можна запобігти у 80% випадків.

Окрім того, що цукровий діабет поширена проблема – в Україні він займає 3-тє місце за поширеністю після серцево-судинних захворювань та онкології, його перебіг часто є безсимптомним, що дуже ускладнює діагностику та лікування.

12 листопада — Всесвітній день боротьби із пневмонією

Сьогодні, у Всесвітній день боротьби із пневмонією, нагадуємо про серйозність цього захворювання.

Прості кроки, які може зробити кожен із нас, допоможуть уникнути запалення легень у себе чи своєї дитини, адже цю хворобу досить легко діагностувати.

Пневмонія, або запалення легень,— це форма гострої респіраторної інфекції, що вражає передусім альвеоли (мікропухирці, основний функціональний елемент легень).

У здорової людини альвеоли наповнені повітрям, а у хворого на пневмонію в альвеолах накопичуються слиз та рідина, що ускладнюють газообмін і зумовлюють біль під час дихання.

Хворий на пневмонію потребує якнайшвидшої діагностики та стаціонарного лікування у спеціалізованих медичних установах.

Причини пневмонії

Головні збудники пневмонії — бактерії, віруси, грибки та деякі найпростіші мікроорганізми. Зокрема, розвиток бактеріальної пневмонії у дітей найчастіше зумовлюють пневмококи (Streptococcus Pneumoniaе) та гемофільна паличка типу Б (Haemophilus Influenzae Type B, Hib). А найпоширеніша причина вірусної пневмонії — респіраторно-синцитіальна вірусна інфекція (гостра вірусна хвороба з групи ГРВІ).

Також можливий розвиток запалення легень через уживання деяких медичних препаратів, унаслідок автоімунних захворювань тощо.

Забезпеченість вакцинами по лікувальним закладам міста на 31 жовтня 2024 року

Назва ЛПЗ

Назва бакпрепаратів

Потреба на 2024 рік

Отримано з державного постачання

Залишок з 2023 року

Закуплено

за кошти місцевого бюджету

Використано

Наявна кількість вакцин

ЦПМСД№1

БЦЖ для профілактики туберкульозу

260

110

0

 

110

0

 

АКДП (дифтерія, кашлюк, правець)

820

1340

780

 

\715

 

1500

 

АДП (дифтерія, правець)

870

1200

600

 

1170

 

630

 

АДП-м (дифтерія, правець)

4150

1900

0

 

1630

270

 

Поліомієлітна вакцина ОПВ

4530

2180

550

 

2390

1340

 

Поліомієлітна ІПВ

1115

2050

90

 

1328

860

 

КПК (кір, краснуха, паротит)

1126

1020

805

 

1173

342

 

Проти гепатиту В

1800

610

0

 

305

305

 

Проти гемофільної інфекції

1786

750

15

 

175

585

29 жовтня — Всесвітній день боротьби з інсультом

29 жовтня — Всесвітній день боротьби з інсультомМета цього дня — привернути увагу населення до проблем, пов’язаних із судинно-мозковими захворюваннями. День було засновано Всесвітньою організацією боротьби з інсультом.

За офіційною статистикою, в Україні цереброваскулярні захворювання є причиною смертності № 2 (100 000–110 000 смертей, близько 14% усіх померлих). Щороку стається 100 000–110 000 інсультів (понад третина з них — у людей працездатного віку), 30–40% хворих на інсульт помирають упродовж перших 30 днів і до 50% — протягом року від початку захворювання; 20–40% хворих, що вижили, стають залежними від сторонньої допомоги (12,5% первинної інвалідності) і лише близько 10% повертаються до повноцінного життя.

Чи відомо вам, щоінсульт:

  • можна попередити у 80% випадків;
  • у 30% випадків призводить до смерті;
  • у понад 50% випадків призводить до інвалідизації;
  • вбиває близько половини тих, хто його переніс, протягом наступних п’яти років.

24 жовтня – Всесвітній день боротьби з поліомієлітом: що варто знати про хворобу

24 жовтня – Всесвітній день боротьби з поліомієлітом: що варто знати про хворобуПоліомієліт викликає гострий в’ялий параліч в одного з 200 інфікованих. До 15% паралізованих хворих помирає, зокрема через параліч дихальних м’язів. Діти до 5 років — найвразливіші до поліомієліту.

Збудником поліомієліту є поліовірус, який розмножується в кишківнику після потрапляння в організм людини. Уже за лічені години після враження нервової системи хвороба здатна викликати параліч.

Передається збудник поліомієліту найчастіше від людини до людини фекально-оральним шляхом, а також через інфіковане середовище — воду чи харчові продукти. Інфікована людина може передавати вірус відразу після появи симптомів і протягом наступних двох тижнів. Однак хворі, у яких хвороба перебігає безсимптомно, теж здатні заражати інших.

Період від зараження поліомієлітом до появи перших симптомів може складати від двох до 35 діб. Близько 70% заражених поліомієлітом хворіють безсимптомно, що ускладнює діагностику. Симптоми поліомієліту початковій стадії нагадують грип:

- Лихоманка.

- Відчуття втоми.

- Головний біль.

- Блювота.

- Болі в кінцівках.

Також можуть бути болі у шиї, ригідність шиї та болі в кінцівках.

Більше про поліомієліт. https://tinyurl.com/5d4k59pn


21 жовтня – Всесвітній день профілактики йододефіцитних захворювань: чому йод важливий для здоров’я

21 жовтня – Всесвітній день профілактики йододефіцитних захворювань: чому йод важливий для здоров’яВсесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) розглядає йододефіцит як одне з найпоширеніших у всьому світі захворювань неінфекційного характеру. За даними ВООЗ, нестача йоду є глобальною проблемою громадського здоров’я, і близько двох мільярдів людей мають підвищений ризик розвитку йододефіцитних захворювань, серед іншого раку щитоподібної залози.

До Всесвітнього дня профілактики йододефіцитних захворювань 21 жовтня нагадуємо, чому йод важливий для нашого організму і як запобігти його дефіциту.

Що таке йод і чому він потрібен?

Йод — це мікроелемент, життєво необхідний для багатьох функцій організму, особливо для роботи щитоподібної залози, яка виробляє гормони тироксин (Т4) і трийодтиронін (Т3). Ці гормони контролюють обмін речовин, впливають на розвиток мозку, зростання та загальний стан організму. Йод особливо важливий під час вагітності, адже він необхідний для правильного розвитку нервової системи плода.

Нестача йоду: наслідки для здоров’я

Недоотримання йоду може призвести до серйозних проблем, затримки росту та розумового розвитку в дітей, і порушення обміну речовин, зниження імунітету та збільшення ризику захворювань щитоподібної залози в дорослих. Під час вагітності дефіцит йоду може призвести до вроджених аномалій у дітей, мертвонародження або викиднів.

 

Всесвітній день боротьби з раком молочної залози

Всесвітній день боротьби з раком молочної залозиУ жовтні починається Всесвітній місяць боротьби з раком молочної залози, який був оголошений Всесвітньою організацією охорони здоров’я (ВООЗ) в 1993 році. Щорічно, 15 жовтня, в 44 країнах світу проводиться Всесвітній день боротьби з раком грудної залози, а 20 жовтня – Всеукраїнський день боротьби із захворюванням на рак молочної залози.

Рак молочної залози – злоякісна пухлина, яка розвивається з клітин молочної залози. Найчастіше хвороба починається в клітинах часток (залоз, які виробляють молоко) або в протоках (за якими молоко з часток потрапляє в сосок) молочних залоз.

Фактори ризику поділяються на 2 групи – ті, на які вплинути не можна, і ті, вплив яких можна зменшити. Фактори ризику, на які неможливо вплинути:

• жіноча стать. У чоловіків хвороба розвивається рідко (може бути обумовлена мутацією в генах);

• вік. 90% захворювань діагностується у віці старше 40 років; генетична схильність, наявність мутацій в генах BRCA1 і BRCA2;

• доброякісні передракові захворювання молочної залози;

• рак молочної залози в анамнезі;

• ранній початок менструацій (до 12 років), пізня менопауза (після 55 років).

Фактори ризику, на які можна вплинути:

• відсутність вагітностей, відмова від грудного вигодовування, штучне переривання вагітності;

• ожиріння;

• стероїдні гормони, тривалий прийом гормональних контрацептивів;

• зловживання алкоголем, куріння;

• недостатня фізична активність.