Однією з основних умов нормальної життєдіяльності людини є постійний рівень температури тіла, за відомою межею якої призупиняються всі біологічні реакції.
При особливих обставинах низька температура викликає охолодження, відмороження і навіть замерзання.
Основною причиною відмороження є низька температура, але її руйнівній дії сприяє вологість, вітер, раптова зміна температур, загальний стан організму і місцевий кровообіг тканин. Відмороження можливо повністю уникнути, або, у всякому випадку, скоротити до мінімуму при чіткій організації колективних та індивідуальних заходів профілактики. Неможливо вплинути на атмосферну температуру і тиск, неможливо змінити температурний режим тканин, але можливо підвищити резистентність організму та його окремих органів до впливу низьких температур.
Відмороження виникають, коли по незнанню, або через забудькуватість, а інколи внаслідок нехтування небезпекою холодової травми, не вживаються необхідні заходи для її попередження.
Залежність відмороження не тільки від ступеню зниження рівня зовнішньої температури, але й від поєднання певних умов, які посилюють охолоджуючу дію зовнішнього середовища (вітер, вологість, взуття) і знижують місцеву і загальну резистентність тканин (авітаміноз, втома), визначає можливість попередження відмороження рядом профілактичних заходів: наявність якісної одежі та взуття), виконання правил особистої гігієни, загартування організму, раціональне обігрівання та харчування, своєчасне звернення за медичною допомогою.
Одяг повинен задовольняти, в першу чергу, хорошим експлуатаційними вимогами – бути теплим, зручним для виконання необхідних на холоді дій, легким і водонепроникним. Одяг повинен легко зніматись на випадок надзвичайних обставин. Але при вологості (туман, дощ, мокрий сніг) навіть такий одяг втрачає свої теплоізоляційні якості, тому необхідне часте сушіння, одягу при кожній можливості.