Управління охорони здоров'я Кiровоградської мiської ради

Міністерство охорони здоров’я продовжує відповідати на найпоширеніші питання про прийдешню медичну реформу. Шостий випуск відповідей можна прочитати нижче.

Чи сплачуватиме Національна служба здоров'я за послуги приватним лікарням?

Якщо приватна лікарня укладе договір на надання медичних послуг населенню з Національною службою здоров’я, вона буде отримувати кошти за єдиними тарифами, які є однаковими для всіх медичних закладів, незалежно від форми власності.

Які медичні послуги будуть платними для пацієнтів?

З початком медреформи більшість медичних послуг буде безоплатними для пацієнта, але платними для держави.

Щороку Верховна Рада затверджуватиме програму медичних гарантій разом із державним бюджетом на наступний рік. Відповідно обсяг послуг у програмі медичних гарантій залежатиме від розміру фінансування з державного бюджету. Перша програма медичних гарантій буде ухвалена у 2019 році на 2020 рік.

До 2020 року головна задача Міністерства охорони здоров’я, Уряду і Парламенту зібрати реальну статистику захворюваності, розрахувати справедливі тарифи на кожну послугу та виділити достатньо коштів, щоб закупити потрібну кількість послуг і ліків. Зробити все, щоб у 2020 році українці отримували максимальну кількість медпослуг за державний кошт, а перелік платних послуг був мінімальним.

Цієї неділі, 29 жовтня, відзначався Всесвітній день боротьби з інсультами. Це щорічний захід, що було розпочато в 2006 році Всесвітньою організацією інсульту (WSO). У цей день в Україні традиційно говорять про загрозу інсульту і шляхи протидії цьому захворюванню, адже українська держава посідає одне з перших місць у Європі за показниками цереброваскулярної захворюваності та смертності від інсульту.

Щороку в Україні 100-120 тис. людей переносять вперше інсульт. Кожні 4-5 хвилин черговий житель України стає жертвою інсульту, а кожні 16 хвилин 1 чоловік помирає від нього. Водночас більше 27% мозкові катастрофи стаються повторно. Більше третини хворих на інсульт - люди працездатного віку. Тільки 10-20% хворих на інсульт повертаються до повсякденного життя, понад 25% хворих отримують інвалідність і потребують сторонньої допомоги, 1/3 -помирає. Статистика жахає, і вона щороку зростає, наголошують лікарі. Хоча попередити хворобу можливо.

"Останнім часом відмічається збільшення кількості людей, які потерпають від інсульту. Такій ситуації сприяє загальне постаріння населення і такі фактори ризику, як артеріальна гіпертензія (ризик зростає в 4-8 разів), цукровий діабет (ризик зростає на 10-20 %), ішемічна хвороба серця з порушеннями ритму (ризик збільшується в 2 рази), куріння, зловживання алкоголем, нераціональне харчування, малорухливий спосіб життя, надмірна вага, хронічні стреси, чутливість до змін погоди і несприятлива екологічна ситуація. Важливу роль у профілактиці інсульту передусім відіграє здоровий спосіб життя”, - переконує позаштатний фахівець управління охорони здоров’я напрямку "неврологія”, завідувач неврологічного відділення для хворих з порушенням МК КЗ «Центральна міська лікарня м. Кіровограда» Анатолій Дзядик.