Управління охорони здоров'я Кiровоградської мiської ради

В літню спеку доволі гостро стоїть питання росту захворюваності на кишкові інфекції. Причиною цього є дуже багато факторів, а саме: активізація шляхів передачiкишкових інфекцій через продукти харчування, після неправильного їх приготування або зберігання, сприятливими умовами для зберігання та розмноження збудників кишкових інфекцій ( сальмонельоз, дизентерія, холера, та інші) у зовнішньому середовищі,вживання в їжу протермінованих продуктів, передача збудників кишкових інфекцій мухами, недотримання правил особистої гігієни, заковтування води під час купання у недозволених для цього водоймах. Одним із джерел передачі харчових токсикоінфекцій є стихійні ринки, де люди купують овочі, фрукти та молочні продукти, прямо з землі, з асфальту, де поруч коти, собаки, а відтак довкола мікроби аж кишать та продукти заражаються миттєво. Особливої актуальності цього літа набувають такі кишкові інфекції як холера та ботулізм. Про прості способи того, як уберегти себе від цих інфекцій, розповідає міський позаштатний інфекціоніст Ірина Панченко.

Відсоток виконання поточних заходів з підготовки до осінньо-зимового періоду 2017/2018 роки в середньому по закладах складає 70,3 %.

Станом на 14.08.2017 року на виконання вказаних робіт закладами міста використано 241,3 тис. грн. Левова частка коштів для підготовки закладів до зими залучалась із власних надходжень спеціального фонду закладів – 196,6тис.грн (81,5 %).

У рамках підготовчих робіт до осінньо-зимового періоду у медичних закладах міста було проведено гідравлічне випробування та промивку систем теплопостачання (10900 м.п), заміну та поточний ремонт опалювальних систем (224 м.п.), заміну та поточний ремонт водопровідних та каналізаційних мереж (179м.п), повірку приладів обліку, манометрів, заміну вікон та дверей на металопластикові.

МОЗ України пропонує Кабміну перенести обов’язкову вимогу щодо здійснення закладами охорони здоров’я закупівлі та відпуску на пільгових умовах або безоплатно лікарських засобів, включених до Національного переліку основних лікарських засобів на 1 січня 2018 року. Про це інформує офіційний сайт Міністерства охорони здоров'я України.

Міністерство охорони здоров’я України на найближчому засіданні Уряду винесе на розгляд членів Кабміну проект змін до Урядових постанов, який розроблено, щоб відтермінувати введення в дію вимоги щодо здійснення закладами і установами охорони здоров’я, що повністю або частково фінансуються з державного та місцевих бюджетів, закупівлі лікарських засобів, зареєстрованих в Україні та включених до Національного переліку основних лікарських засобів – до кінця року.

Про це ідеться у підготовленому МОЗ проекті постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 25 березня 2009 р. № 333 та від 17 серпня 1998 р. № 1303».

Працівники спеціалізованих та неспеціалізованих закладів охорони здоров`я постійно стикаються із загрозою професійного захворювання на туберкульоз.

Ризик захворіти для працівників протитуберкульозних закладів у 12 разів вищий, ніж у загального населення. Водночас, на значний ризик наражаються хворі та медперсонал лікувальних закладів, не спеціалізованих на лікуванні туберкульозу. Щороку у 400-500 медичних працівників в Україні діагностують туберкульоз.

Приймаючи пацієнтів, медики щодня контактують з різними інфекціями, серед яких є туберкульоз. Під час лікування у стаціонарі будь-якого профілю або відвідування амбулаторного закладу можна заразитися від хворих, у яких туберкульоз не діагностований або вони помилково лікуються від інших захворювань.

Міністерство охорони здоров’я України інформує як зменшити ризик зараження для медичних працівників та пацієнтів та як розпізнати туберкульоз.

Як запобігти зараженню на туберкульоз?

Якщо до вас на прийом прийшла людина з активною формою туберкульозу, ви можете заразитися, вдихнувши крапельки мокротиння з туберкульозними бактеріями, які потрапляють у повітря, коли людина кашляє або чхає.

Занепокоєння мають викликати такі симптоми вашого пацієнта:

З метою профілактики перегрівання організму (гіпертермії) необхідно організувати раціональний режим праці. При роботах на відкритих місцевостях і температурі зовнішнього повітря +35ºСі вище, тривалість періодів безперервної роботиповинна складати 15-20 хвилинз наступноютривалістю відпочинку не менше 10-12 хвилин в охолоджуваних приміщеннях.При цьомудопустима сумарна тривалість термічного навантаження за робочу змінудля осіб, які використовують спеціальний одяг для захисту від теплового випромінюванняне повинна перевищувати 4-5 годин, і 1,5-2 години для осіб без спеціального одягу. В охолоджуваних приміщеннях, щоб уникнути негативного впливу на організм великого перепаду температур, слід підтримувати температуру повітря на рівні+24-25°C.Робота при температурі зовнішнього повітря більше +37ºС за показниками мікроклімату відноситься до небезпечної (екстремальної).