Управління охорони здоров'я Кiровоградської мiської ради

Коли близька людина йде на фронт — це стрес для всієї родини. Страх утрати, постійні тривога і втома — усе це накопичується, виснажує і може призводити до порушень ментального здоровʼя.

Війна змінює всіх, тож після повернення військових додому налагодження стосунків у родині стає випробуванням — у колі близьких ветерани отримують необхідну для відновлення підтримку або ж опиняються в ситуації нерозуміння та взаємних звинувачень.

Родині, яка чекає маму чи тата, сина, дочку або ж брата з війни, варто бути готовою до того, що вони можуть повернутися «іншими». Що рідна людина ще деякий час «воюватиме» і потребуватиме нашого терпіння. Зібрали кілька порад, які допоможуть підготуватися до зустрічі з військовими та полегшать період адаптації.

Кажуть, обличчя, як і очі — дзеркало душі. Проте чи вірно це? Особливо коли йдеться про людину, яка отримала травму.

Перебуваючи в громадських місцях, ми можемо зустрічати людей з травмами обличчя або ж ампутаціями кінцівок. І відчуття страху, сорому, а потім провини та жалю, які іноді виникають всередині нас при цьому, є природними. Аби не фокусуватися на травмі, ми можемо відводити очі чи взагалі уникати контакту. Та це ображає людину, адже така реакція змушує її відчувати себе іншою, ба навіть негідною уваги та спілкування. Це ранить і геть не сприяє адаптації в суспільстві після отримання травми.

Буває, зустрічаємо військових або дізнаємося, що перед нами ветеран чи ветеранка, зринає думка — як подякувати людині за службу так, щоб не бути навʼязливим, не бовкнути зайвого, не образити?

Дякувати можна й треба. Та насамперед важливо пам’ятати про особисті кордони людини, особливості її характеру та проявляти повагу.

 На війні, кажуть ветерани, все чітко і зрозуміло: є свої і вороги, є "чорне" і "біле", є накази і конкретні задачі. У цивільному житті, яке для них іноді починається з чистого аркуша, постійно змінюються події, щось виходить з ладу, ламаються плани, а люди підводять. Це дратує і вибиває з колії, до того ж часто спрацьовує загострене почуття справедливості, яке посилює негативні емоції.

Цивільним важко зрозуміти, через що проходять військові і ветерани, і чому іноді мирне життя для них стає ще більшим випробуванням, ніж бойовий досвід. Чому знайома людина стала такою закритою? Чому агресує, чому відмовляється від допомоги? Ми можемо цього не розуміти, але проявити емпатію — нам під силу.

Рішенням Кропивницької міської ради від 15 грудня 2022року №1421 затверджена Комплексна програма підтримки учасників АТО, ООС, бойових дій у зв’язку з військовою агресією російської федерації проти України та членів їх сімей на 2023-2025 роки (зі змінами).

Закладами охорони здоров’я міста Кропивницького відповідно до своїх функцій забезпечено всебічне надання якісної безкоштовної медичної допомоги учасникам АТО, ООС, бойових дій у зв’язку з військовою агресією російської федерації проти України та членів їх сімей за рахунок коштів Кропивницької територіальної громади міста, НСЗУ та інших, не заборонених чинним законодавством надходжень.

Для реалізації Комплексної програми підтримки учасників АТО, ООС, бойових дій у зв’язку з військовою агресією російської федерації проти України та членів їх сімей на 2023-2025 роки по галузі «Охорона здоров'я» на 2024рік передбачені видатки у сумі 1360,3тис.грн.

З метою виконання заходів програми та забезпечення соціального захисту учасників АТО, ООС, бойових дій медичними закладами фактично використано коштів, станом на 27 лютого 2024 року у сумі 118,0 тис.грн, у тому числі на забезпечення:

продуктами харчування, лікарськими засобами та виробами медичного призначення у разі стаціонарного лікування на суму 63,0 тис. грн;

безкоштовного зубопротезування та лікування стоматологічних захворювань на суму 16,3 тис. грн;

безоплатного відпуску лікарських засобів за рецептами лікарів у разі амбулаторного лікування на суму 18,4 тис. грн;

щорічного медичного обстеження і диспансеризацію на суму 20,3 тис. грн.

Навʼязливі думки про щось погане чи обтяжливі спогади — теж привід звернутися до спеціаліста або сімейного лікаря, який пройшов навчання за програмою ВООЗ mhGAP. Особливо, якщо вони виснажують уже тривалий час.

Разом ви зможете з'ясувати, чому тривожні думки виникають, чому не йдуть і як їх позбутися. А за необхідності лікар знайде у базі вузького фахівця.

Також ділимося простою технікою «Сейф», яка може допомогти переключитися. Знайдіть тихе місце, закрийте очі та скористайтеся найнадійнішим сховищем у світі.