Управління охорони здоров'я Кiровоградської мiської ради

Інсульт — це гострий стан, під час якого вражаються кровоносні судини головного мозку. Інсульт виникає, коли судина, по якій кров'ю переноситься кисень і поживні речовини, блокується тромбом ("бляшкою”) або розривається. Коли це відбувається, частина мозку не може отримати з кров’ю постачання кисню та поживних речовин і як наслідок починається смерть його клітин. Інсульт може призвести до інвалідності та у деяких випадках — смерті.

Деякі стани підвищують ризик виникнення інсульту, зокрема:

●високий артеріальний тиск;

●високий рівень холестерину;

●порушення серцевого ритму;

●надлишкова вага;

●цукровий діабет;

●надмірні стреси.

Правда: Усі хворі з інсультом якомога швидше мають бути доправлені до лікарні, де можуть отримати необхідну допомогу. Ситуації, коли перевезення в умовах "швидкої" може погіршити стан здоров'я пацієнта, трапляються дуже рідко. Якщо пацієнт знаходиться у погано оснащеній лікарні, слід порівняти ризики транспортування і ризики лікування у лікарні, де немає належних ресурсів (спеціалісти, томограф, лабораторія тощо).

-Міф: Якщо прояви інсульту швидко минули, подальше лікування не потрібне

Правда: Усім пацієнтам, які перенесли інсульт, необхідні консультація лікаря-невролога і обстеження, що дозволить зрозуміти причину того, що сталося, а також – необхідне лікування та профілактику під наглядом сімейного лікаря. Тільки таким чином можна зменшити ризик повторного інсульту на 50-80%.

-Міф: Що більше крапельниць, то краще лікування

Своєчасна допомога хворому з інсультом у перші години має принципове значення і значно підвищує шанси на успішне лікування та одужання.Інсульт — це небезпечне порушення мозкового кровообігу, яке вимагає невідкладного лікування, тому при перших ознаках інсульту необхідно викликати швидку (103) або – за крайньої необхідності – самостійно доставити пацієнта у лікарню. Знання базових правил першої домедичної допомоги теж може відіграти важливу роль у збереженні життя та здоров’я постраждалого.

Після виклику "швидкої” варто:

-заспокоїти постраждалого і пояснити, що допомога буде надана

-дотримуватись вказівок диспетчера швидкої допомоги

-надати постраждалому максимально зручного для нього положення (рекомендовано – підвищене положення голови 15-30 градусів)

- забезпечити постійний нагляд до приїзду бригади екстреної медичної допомоги

- при погіршенні стану постраждалого повторно здійснити виклик екстреної медичної допомоги

-за можливості, зібрати у постраждалого максимально можливу кількість інформації (наприклад, стосовно точного часу погіршення стану, можливих обставин, які з цим пов’язані, наявних захворювань). Всю отриману інформацію передати працівникам бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги або диспетчеру прийому виклику.

Програма медичних гарантій продовжує працювати навіть під час війни. Пацієнти, як і раніше, можуть отримувати пр безоплатно медичну допомогу, за яку сплачує держава.

Українці, які – через бойові дії – змушені були переїхати в інші регіони країни, можуть отримати необхідну їм медичну допомогу в медичних закладах за місцем фактичного перебування, місце реєстрації пацієнта не має значення.

Нагадуємо, серед безоплатних послуг, які гарантовані пацієнту з інсультом чи підозрою на нього:

- первинний огляд,

- термінова комп’ютерна томографія або магнітно-резонансна томографія,

- лабораторні та інструментальні дослідження.

Також до безоплатного пакета входять:

- тромболітична терапія включно з необхідними ліками,

- ендоваскулярне лікування (малоінвазивна хірургія судин головного мозку),

- нейрохірургічна допомога,

- ліки з Нацпереліку,

- медичні вироби, які централізовано купують Медзакупівлі України.