Управління охорони здоров'я Кiровоградської мiської ради

За оперативною інформацією в усі 14 лікувально-профілактичних заклади міста подано теплопостачання. Більшість закладів у місті опалюються через централізовану систему теплопостачання, роботу якої забезпечують КП "Теплоенергетик" та ДП "Кіровоградтепло" ТОВ ЦНТІ УНГА. 

Управління охорони здоров'я проводить щоденний моніторинг дотримання температурного режиму у медичних закладах міста. У приміщеннях більшості закладів фіксується температура на рівні 18-20 С, як того вимагають санітарні норми.

У міському перинатальному центрі забезпечено комфорту для перебування породіль та немовлят температуру на рівні 23 С, у Кіровоградській міській лікарні швидкої допомоги фіксується температура на рівні 22 С. 

Найменша температура приміщень - 17 С - фіксується у Кіровоградській дитячій міській лікарні (просп. Університетський, 6) та двох жіночих консультаціях по вул. Генерала Жадова, 23 та вул. Ганни Дмитрян,1. 

Відзначимо, 12 закладів міста опалюються централізовано, 1 заклад (ЦПМСД № 2) має власне автономне газове опалення, 1 заклад забезпечений електричним опаленням. Від мереж ДП "Кіровоградтепло” опалюється 9 будівель, від мереж КП "Теплоенергетик” – 9 будівель, газовим опаленням забезпечені 3 будівлі.

В обласному центрі біля пологового будинку №1 замість раніше спиляних тополь висадили молоді саджанці лип.

За інформацією управління охорони здоров”я, озеленення прилеглої території медичного закладу по вулицях Короленка та Володимирській від початку було включено у вартість проекту «Капітальний ремонт огорожі пологового будинку №1 по вулиці Олени Журливої”.

Як і передбачалось проектом, у жовтні вздовж вищезазначених вулиць було висаджено 37 саджанців лип. В управлінні охорони здоров’я повідомили, що деревця були замовлені у лісництві вартістю по 510,23 грн. за один саджанець без урахування ПДВ, транспортних послуг та висаджування.

Цієї неділі, 29 жовтня, відзначався Всесвітній день боротьби з інсультами. Це щорічний захід, що було розпочато в 2006 році Всесвітньою організацією інсульту (WSO). У цей день в Україні традиційно говорять про загрозу інсульту і шляхи протидії цьому захворюванню, адже українська держава посідає одне з перших місць у Європі за показниками цереброваскулярної захворюваності та смертності від інсульту.

Щороку в Україні 100-120 тис. людей переносять вперше інсульт. Кожні 4-5 хвилин черговий житель України стає жертвою інсульту, а кожні 16 хвилин 1 чоловік помирає від нього. Водночас більше 27% мозкові катастрофи стаються повторно. Більше третини хворих на інсульт - люди працездатного віку. Тільки 10-20% хворих на інсульт повертаються до повсякденного життя, понад 25% хворих отримують інвалідність і потребують сторонньої допомоги, 1/3 -помирає. Статистика жахає, і вона щороку зростає, наголошують лікарі. Хоча попередити хворобу можливо.

"Останнім часом відмічається збільшення кількості людей, які потерпають від інсульту. Такій ситуації сприяє загальне постаріння населення і такі фактори ризику, як артеріальна гіпертензія (ризик зростає в 4-8 разів), цукровий діабет (ризик зростає на 10-20 %), ішемічна хвороба серця з порушеннями ритму (ризик збільшується в 2 рази), куріння, зловживання алкоголем, нераціональне харчування, малорухливий спосіб життя, надмірна вага, хронічні стреси, чутливість до змін погоди і несприятлива екологічна ситуація. Важливу роль у профілактиці інсульту передусім відіграє здоровий спосіб життя”, - переконує позаштатний фахівець управління охорони здоров’я напрямку "неврологія”, завідувач неврологічного відділення для хворих з порушенням МК КЗ «Центральна міська лікарня м. Кіровограда» Анатолій Дзядик.

За інформацією комунального закладу «Кіровоградський обласний кардіологічний диспансер» 27 жовтня 2017 року у кабінеті №201 поліклінічного відділення комунального закладу «Кіровоградський обласний кардіологічний диспансер», буде проведений консультативний прийом доктора медичних наук, професора Національного інституту серцево-судинної хірургії ім. М. М. Амосова, головного наукового співробітника відділу хірургічного лікування патології аорти Кравченка Івана Миколайовича.

Запрошуються пацієнти з вродженими та набутими вадами серця.

Верховна Рада ухвалила урядовий законопроект щодо медичної реформи, яка стартує вже з наступного року. Реформа передбачає запровадження нової моделі фінансування системи охорони здоров’я – перехід від фінансування медзакладів згідно кошторису до оплати державою фактично наданої медичної допомоги конкретній людині. «Гроші йтимуть за пацієнтом» - людина звертається в медичний заклад, до конкретного лікаря за допомогою, а держава перераховує кошти в медзаклад, в якому працює лікар, або безпосередньо лікарю, якщо він має власну практику.

У 2018 році нова модель фінансування охорони здоров’я запроваджується на первинній ланці меддопомоги – за нею працюватимуть сімейні лікарі, терапевти, педіатри. На інших рівнях – вторинному (спеціалізованому) та третинному (високоспеціалізованому) вона буде запроваджена поступово до 2020 року. Жодних змін у медичному обслуговуванні людей на цих ланках - у лікарів-спеціалістів, в лікарнях, спеціалізованих медзакладах – з наступного року не відбудеться.

Як відбудеться перехід на нову систему фінансування меддопомоги, яку надають сімейні лікарі, терапевти, педіатри?

Буде створено Національну службу здоров’я (спеціальний орган виконавчої влади), яка перераховуватиме бюджетні кошти медичним закладам та лікарям-ФОПам за надання меддопомоги людям. НСЗУ укладе угоди з УСІМА медичними закладами і гарантує фінансування відповідно до кількості пацієнтів, яким в цих закладах надають меддопомогу. Фінансування буде проводитись на умовах попередньої оплати.

Цього тижня Верховна Рада дала старт медреформі. Ухваливши законопроект 6327, парламент уможливив початок змін уже на початку 2018 року. Проте ми і досі зустрічаємо багато неправдивої інформації про те, що чекає лікарів та пацієнтів із впровадженням медичної реформи.

В актовому залі дитячої міської поліклініки № 1 у Кропивницькому провели конфенціюдля лікарів на тему: "Гостре порушення мозкового кровообігу. Алгоритм дій лікаря первинної ланки при підозрі або виявленні. Скерування пацієнтів”. У заході взяли участь лікарі міських комунальних закладів охорони здоров'я.

Конференцію вирішили присвятити прийдешньому Всесвітньому дню боротьби з інсультами, якийбув встановлений Всесвітньою організацією по боротьбі з інсультом (World Stroke Organization, WSO) в 2006 році з метою заклику до термінових активних дій в Всесвітній боротьбі проти цього захворювання іщорічно відзначається 29 жовтня. Про причини виникнення хвороби й невідкладне лікування розповідав завідувач неврологічного відділення для хворих з порушенням МК КЗ«Центральна міська лікарня м. Кіровограда» Анатолій Дзядик.

За його словами, останні роки відмічається значний ріст цього захворювання серед кропивничан - кількість хворих зросла на 10-15 %. Щороку близько 900 пацієнтам в обласному центрі діагностують інсульт, кілька сотень з яких помирають. Близько третині осіб, які мають інвалідність, було діагностовано інсульт. Серед хвороб, які є факторами ризику появи інсульту, фахівець називає артеріальну гіпертонію, ішемічні хвороби серця з порушенням ритму, цукровий діабет. У зоні ризику також люди, які зловживають курінням, алкоголем, перебувають у постійних стресах та неправильно харчуються.

Верховна Рада України ухвалила медичну реформу. Народні депутати ухвалили у другому читанні законопроект №6327, що докорінну змінює систему охорони здоров’я. У першому читанні парламентарі також проголосували за законопроект №6604, що забезпечує фінансування реалізації медичної реформи з державного бюджету.

Це означає, що з 2018 року в Україні починає працювати національна страхова система, яка буде покривати лікування кожного українця. Медична реформа розпочнеться зі змін фінансування первинної медичної допомоги.

Нова модель фінансування для закладів спеціалізованої та вискоспеціалізованої медичної допомоги запрацює з 2020 року. Проте у 2018-2019 року певні послуги будуть фінансуватися у рамках пілотних проектів.

Народні депутати внесли певні правки до початкового варіанту законопроекту №6327. Основні з них — це відмова від співоплат та міжнародних протоколів. Однак медики можуть використовувати міжнародні клінічні настанови, згідно з наказом МОЗУ №1422.

На сьогоднішньому сесійному засіданні Верховної Ради України народні депутати більшістю голосів підтрималипроект Закону про державні фінансові гарантії надання медичних послуг та лікарських засобів (№6327). 

За впровадження медичної реформи в Україні у залі проголосували 240 із 343 присутніх народних обранців. Проти медичної реформи голосували 42 депутата. 

Прийняття вказаного законопроекту принесе позитивні зміни у розвиток української медицини. МОЗ привітало українців із прийняттям закону і наголосило на тому, що чекає пацієнтів із новим законодавством. 

Що прийняття цього закону означає для пацієнта? До якого медичного закладу і якого лікаря хоче піти пацієнт – вирішуватиме він сам. Обраний ним лікар надасть йому і допомогу, і увагу – бо гроші нарешті підуть за пацієнтом. І щоб ніхто не переживав щодо головного – фінансового – питання лікування: пацієнт нарешті отримає гарантії, що надані йому медичні послуги будуть повністю оплачені державою.

Що це означає для лікаря? Лікар отримує вільний вибір і свободу працевлаштування. Він отримає справедливі умови роботи і увагу керівників: бо за ними стоятимуть його пацієнти, а отже, і доходи медзакладу. Лікарі нарешті отримають фінансові гарантії та достойну зарплатню.