Аутизм – це порушення розвитку, яке проявляється протягом перших років життя дитини і є наслідком неврологічного розладу, що позначається на функціонуванні мозку. Наразі цей термін отримав ширшу назву – розлад спектру аутизму. Розлади спектру аутизму (РАС) –це широкий спектр різних форм розладів, об’єднаних спільними характеристиками, а саме: труднощами у побудові соціальних стосунків, спілкуванні та особливою стереотипністю поведінки. І власне введення поняття спектру підкреслює, що ці характеристики можуть бути виражені дуже по-різному і що в групі таких дітей можливі дуже різні ступені важкості цього розладу [1].
Деякіознаки РАС, які можна помітити у дитинивід 2-х років:
· Мова не відповідає віку. Десь почуте слово чи фразу, з якою до нього звернулися, малюк автоматично багаторазово повторює. Нехтує мімікою, відсутня жестикуляція. Бувало, що дитя почало говорити, а потім перестало.
· Живе у своєму світі. Не надто цікавиться тим, що відбувається довкола. Грає сам у свої ігри. Їх часто використовує неігрові предмети. Любить незвичайні речі (палички, камінці тощо), складає їх у акуратні ряди. Не любить дотиків, обіймів, погладжувань, не дивиться у вічі чи дивиться скоса. На прохання не реагує.
· Любить дати та числа взагалі, може захопитися якоюсь однією темою. Здійснює однакові рухи (крутиться, хитається, клацає пальцями тощо), від яких його важко відволікти.
· Вимагає жити за встановленими правилами, у всьому дотримуватись певної послідовності дій. Протестує проти будь-яких змін.
· Дуже боїться гучних пронизливих звуків до того, що затискає вухах [2].
Якщо якась із цих рис притаманнавашійдитині, це зовсім не обов'язково аутизм. Однак потурбуватися варто та попередити свого педіатра.
Досвід багатьох країн свідчить, що чим раніше розпочато терапія аутизму, психолого-педагогічна корекція дитини, тим легші будуть прояви аутизму в дорослому віці.
60% дітей з розладами спектру аутизму, терапія яких була розпочата у віці 2-4 роки, в шкільному віці змогли займатися за програмою загальноосвітньої школи, 20% - допоміжної програмою [3]. Майже половина (близько 44%) дітей з РСАмає від середньогодо високого рівняінтелектуальні здібності.
У Всесвітній день поширення інформації про проблему аутизму Центр громадського здоров’я України спростовує найпоширеніші міфи про розлади аутистичного спектру (РАС).
Міф 1: Аутизм — це хвороба.
Дійсність: Розлади аутистичного спектру — це особливості розвитку, а не хвороба. Аутизм не лікується ніякими засобами, немає ніякої таблетки від нього. Проте з часом можна адаптувати людину до соціального життя.
Міф 2: Аутизм пов’язаний зі щепленнями.
Дійсність: Розлади аутистичного спектру — це генетичне порушення, з ним народжуються, а не набувають через щеплення в дитинстві або в результаті неправильного виховання. Немає науково обґрунтованих даних щодо зв’язку між вакциною проти кору, коклюшу та краснухи й розвитком аутистичних розладів у дітей, оскільки ураження мозку відбувається ще на етапі внутрішньоутробного розвитку плода.
Міф 3: Аутизм — рідкісне порушення.
Дійсність: Сам по собі діагноз визнали недавно, у деяких країнах він мало вивчений. За статистикою ВООЗ 1 дитина зі 160 страждає на розлад аутистичного спектру. Аутизм більш поширений, ніж синдром Дауна, тому рідкісним назвати його навряд чи можна.
Міф 4: У людей з аутизмом є порушення інтелекту.
Дійсність: Якщо в дитини є проблеми з інтелектом — це додатковий діагноз.
Міф 5: Всі люди з аутизмом — генії.
Дійсність: Люди з аутизмом різні. Так, серед них є ті, хто може розв’язувати складні математичні задачі й має феноменальну пам’ять, а є люди й із середніми здібностями. Люди з аутизмом можуть бути надзвичайно обдарованими, проте їм потрібно набагато більше часу, щоби навчитися чомусь дуже простому.
Міф 6: Люди з аутизмом агресивні.
Дійсність: Іноді їхня поведінка може здатися дивною, бо вони не можуть інакше висловити свої потреби. Коли людина не може нічого про себе повідомити, не може погодитися або відмовитися, вона намагається всілякими способами показати, що їй не подобається, привертаючи увагу оточуючих. Вони більш вразливі до невдач.
Міф 7: Люди з аутизмом замкнуті, не хочуть спілкуватися і їм ніхто не потрібен.
Дійсність: Це не так. Як і всі, вони відчувають потребу в спілкуванні. Їм завжди є що сказати, просто складно це зробити. Тому потрібно вчасно знайти альтернативний спосіб комунікації. Їм дуже потрібна наша допомога, підтримка й розуміння.
Ріст і розвиток людей з аутизмом в атмосфері любові, прийняття і підтримки підвищує їхшанси на кращу адаптацію до навколишнього світу. Необхідно допомогти їм розкрити і використовувати всі свої можливості!
