Управління охорони здоров'я Кiровоградської мiської ради

Харчові отруєння – це захворювання шлунково-кишкового тракту з гострим перебігом, які виникають через потрапляння в організм продуктів, заражених мікробами, що виділяють дуже сильні токсини (отрути білкового походження). Це, у першу чергу, Clostridium botulinum – збудник ботулізму. Також досить часто випадки харчових отруєнь спричинені токсинами деяких видів стафілокока. Ці бактерії активно розмножуються за кімнатної температури на різноманітних харчових продуктах, що не підлягають перед їх споживанням термічній обробці (тістечка з кремом, деякі молочні продукти, паштети). Здебільшого групові харчові отруєння виникають після проведення масових заходів, пікніків тощо.

Симптоми харчового отруєння з’являються раптово та, в залежності від тяжкості перебігу, можуть бути різними у своїх проявах, з них можна виділити:

·підвищення температури;

·загальна слабкість;

·біль у животі;

·діарея;

·зниження або відсутність апетиту;

·здуття живота;

·нудота і блювота;

·запаморочення;

·низький тиск;

·прискорене серцебиття.

24 квітня стартував Тиждень імунізації. Це ще одна можливість нагадати: вакцинація — це про здорове майбутнє без страху перед хворобами, які ми можемо приборкати.

Імунізація — одне з найбільших досягнень людства.

За останні 50 років вакцинація врятувала 154 мільйони життів, і здатна захистити й ваше життя від небезпечних хвороб.

«Дотримання Національного календаря профілактичних щеплень — це основа захисту від небезпечних інфекцій, особливо для дітей. Усі вакцини, які використовуються в Україні, є безпечними та ефективними», — зазначає Генеральний директор Центру громадського здоров’я Михайло Росада.

Перший науково описаний випадок успішної вакцинації датують 1796 роком. Експеримент англійського лікаря Едварда Дженнера відкрив шлях до, без перебільшення, одного з найвизначніших досягнень людської цивілізації. Він помітив, що доярки, які перехворіли на коров’ячу віспу, не хворіли на натуральну. Тоді лікар Дженнер ввів збудника коров’ячої віспи восьмирічному сину свого садівника. Хлопчик переніс недугу легко, без загрози для життя. Пізніше Дженнер вводив йому збудника натуральної віспи понад 20 разів — і дитина не захворіла. В її організмі сформувався імунітет.

У 1967 році Всесвітня організація охорони здоров’я розпочала глобальну кампанію з викорінення натуральної віспи та у 1979 оголосила про повну ліквідацію хвороби. Завдяки впровадженню вакцинації проти натуральної віспи людству вдалося повністю ерадикувати (викорінити) одну з найнебезпечніших хвороб в історії людства.