Восени Парламент розгляне проекти законів щодо ключових реформ, у тому
числі і медичної. Сподіваємося, що народні депутати після літнього відпочинку
будуть готові до рішучих та конструктивних зміни в системі охорони здоров'я
України, на яку люди чекають протягом 26 років. Щодня ми отримуємо від вас
десятки запитань про законопроекти №№6327, 6604 та про те, як запрацює реформа
після ухвалення народними депутатами. Цінуємо і зважаємо на кожну думку та
продовжуємо публікувати відповіді на ваші запитання.
21. Чи не призведе медреформа до закриття лікарень і скорочення медичних працівників?
У законопроектах про медреформу немає жодного слова про закриття лікувальних закладів чи скорочення медперсоналу. На першому етапі реформи Національної служби здоров’я укладе договори з усіма лікарнями, щоб ніхто не залишився без медичної допомоги. Але з часом конкуренція і принцип «гроші йдуть за пацієнтом» призведуть до впорядкування мережі медзакладів — малопотужні, погано оснащені і мало завантажені лікарні, де просто небезпечно лікуватись, будуть перепрофільовані під реальні потреби населення — на реабілітаційні, діагностичні центри, хоспіси.
Найкращі лікарні будуть додатково технічно та кадрово підсилені, щоб кожен, хто до них звертається, мав можливість отримати якісну медичну допомогу. Без роботи можуть залишитись лише ті, до кого не захочуть йти люди. Хороший лікар завжди матиме потік пацієнтів і достойні гроші за свою роботу! Реформа сприятиме тому, що лікарі конкуруватимуть за пацієнта.
Впорядкуванням мережі лікувальних закладів опікуватиметься місцева влада. Місцеві громади мають вирішити, які з них потрібно підсилити, а які перепрофілювати.
У рамках утворення госпітальних округів МОЗ визначає норми навантаження та види медичної допомоги, які будуть надаватися в основних лікарнях госпітальних округів. Завдяки децентралізації місцеві бюджети мають достатньо коштів для того, щоб покращити мережу медзакладів, створити належні умови для роботи лікарів, відремонтувати дороги до лікарень. Держава зі свого боку виділить додаткові гроші на підсилення потужних закладів та перепрофілювання слабких та малозавантажених.
22. Чи залишатимуться вузькі спеціалісти при поліклініках?
Медичні заклади самі вирішуватимуть, які спеціалісти їм потрібні для надання замовлених державою послуг. За досвідом інших країн, можна очікувати поступове зменшення запитів до вузьких спеціалістів паралельно з підвищенням кваліфікації сімейних лікарів.
Також варто зазначити, що перспективним є перекваліфікація вузьких спеціалістів до лікарів загальної практики. У такому випадку лікар зможе надавати і послуги первинної медичної допомоги (і мати гідний стабільний дохід) і, за наявності необхідного обладнання, надавати профільні послуги.
Сімейні лікарі з додатковою спеціалізацією будуть користуватися додатковим попитом з боку пацієнтів з відповідними хронічними захворюваннями. Особливо це стосується кардіологів, пульмонологів, гастроентерологів.
23. Чи буде сімейний лікар виїжджати на виклики пацієнтів?
Лікар первинної меддопомоги (сімейний лікар, педіатр, терапевт) на власний розсуд приймає рішення про надання окремих послуг за місцем проживання або перебування пацієнта або телефом чи по Інтернету.
Вік пацієнта, віддаленість його місця перебування від місця прийому сімейного лікаря чи відсутність у пацієнта коштів на проїзд не можуть бути єдиними підставами для виклику та виїзду лікаря.
Рішення залишається за лікарем.
24. Як фінансуватиметься стоматологія, лабораторна служба, рентгенологи, флюорографія?
Стоматологія, окрім екстреної та дитячої, не буде оплачуватися Національною службою здоров'я України.
Лабораторні аналізи, рентгенологія, флюорографія не є послугами самі по собі. Але вони є частиною майже всіх послуг, які оплачує НСЗУ. Витрати на них є частиною тарифів відповідних послуг.
25. Скільки триватиме прийом одного пацієнта та робочий день сімейного лікаря?
Оптимальний формат та довжину прийому пацієнта обирає лікар.
Довжина робочога дня регулюється Кодексом законів про працю України.
З сайту МОЗ
